середа, 3 вересня 2014 р.

ІСТОРИЧНО-БОГОСЛОВСЬКИЙ РОЗВИТОК БОГОСЛУЖІНЬ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ



Історично-богословський розвиток богослужінь візантійської Церкви
Курс передбачає ознайомлення з основними етапами та принципами літургієтворення богослужінь візантійської традиції. Основним його завданням є представити головні джерела історії формування візантійського богослужіння та впровадити у проблематику їх дослідження. Велику увагу надаватиметься дослідженню джерельного матеріалу у контексті порівняльної літургіки. Метою курсу є навчити студента коментувати богослужіння візантійської традиції використовуючи історичне та богословське тло також у контексті літургійних традицій інших церков.  
План занять:
Зустріч 1. Впровадження у проблематику дослідження раннього пласту візантійського богослужіння.                                                
Частина І: Доконстантинівське богослужіння (1-3 ст).
Зустріч 2.  Дідахе та Апології Юстина
Зустріч 3. Апостольське передання та Заповіт ГНІХ
   Частина ІІ: Джерела ранньо-візантійської епохи (4-6 ст.)
Зустріч 4. Паломництво Етерії  та послання “До дівиць” Псевдоатаназія
Зустріч 5. Містагогійні катехизи Кирила Єрусалимського, Йоана Золотоустого та Амврозія Міланського
Зустріч 6. Апостольські Конституції та Євхологіон Серапіона
Зустріч 7. Вірменський лекціонар, грузинський канонар
Зустріч 8. Вірменські та грузинські тропологіони
 Частина ІІІ: Джерела доби іконоборства та поіконоборчої доби до ХІ ст.
Зустріч 9. Паломництво Івана і Софронія до старця Ніла (VII ст.)
Зустріч 10. Часослов лаври св. Сави (ІХ ст.) та інші ранньопалестинські  джерела
Зустріч 11. Євхологіон Барберіні  (ІХ ст.) та Типікон Великої церкви
Зустріч 12. Святогробський типікон (ХІ ст.)
Зустріч 13. Алексіївсько-студитська традція
Зустріч 14. Новосаваїтський синтез та вплив афонського богослужіння
Зустріч 15. Підсумкова 

Література
I. Джерела:

   a) Джерела раннього богослужбового життя церкви:
Metzger, Marcel (Hg.), Les Constitutions apostoliques. Introduction, traduction et notes, Paris 1992.
Του εν αγιοις πατρος ημων Βασιλειου επιστολαι. Επιστολη Β΄ (Βασιλειος Γρηγοριω) [PG 32, 224-233].
Του εν αγιοις πατρος ημων Βασιλειου επιστολαι. Επιστολη ΣΖ΄ (Τοις κατα Νεοκαισαρειαν κληρικοις) [PG 32, 760-765].
Του εν αγιοις πατρος ημων Ιοαννου αρχιεπισκοπου Κονσταντινοπολεως του Χρυσοστομου τα ευρισκομενα παντα. Εις τον ΡΜ΄ ψαλμον [PG 55, 426-442].
   Του εν αγιοις πατρος ημων Ιοαννου αρχιεπισκοπου Κονσταντινοπολεως του Χρυσοστομου υπομνυμα εις την προς Τιμοθεον επιστολην πρωτην. Ομιλια ΙΔ΄ [PG 62, 571-580].
Του εν αγιοις πατρος ημων Ιοαννου αρχιεπισκοπου Κονσταντινοπολεως του Χρυσοστομου υπομνυμα εις τον αγιου Ματθαιον τον ευαγγελιστην. Ομιλια ΞΗ΄ [PG 58, 646-647].
Mommsen, Theodor/Krüger, Paul (Hg.), Corpus Iuris Civilis 2, Berlin 1900.
Goltz, Eduard Freiherr von der (Hg.), De virginitate. Eine echte Schrift des Athanasius (TU 29, Heft 2a), Leipzig 1905.
Longo, Augusta (Hg.), Il testo integrale della Narratione degli abati Giovanni e Sofronio attraverso le Hermeneiai di Nicone. In: RSBN 12-13 (1965-1966), 223-267.
Röwekamp, Georg (Hg. u. Übers.), Egeria. Itinerarium. Reisebericht. Mit Auszügen aus Petrus Diaconus <De locis sanctis>. Die Heiligen Stätten (Fontes Christiani 20), Freiburg 1995.( Эгерия. Паломничество по Святым местам (Пер. И. В. Помяловского). In: Православный Палестинский сборник, Санкт-Петербург 1889. Т. 20, 103-172.)
Συμεων αρχιεπισκοπου Θεσσαλονικης, περι θειας προσευχης [PG 155, 535-670].
Testamentum domini nostri Jesu Christi nunc primum [syriace] edidit, latine reddidit et illustravit Ignatius Ephraem II Rahmani (Patriarcha Antiochenus Syrorum), Mainz 1899. Reprint: Hildesheim 1968; Sperry-White, Grant (Übers.), The Testamentum Domini: A Text forStudents, with Introduction, Translation, and Notes (Joint Liturgical Studies 19), Nottingham 1991.


Georg Schöllgen/Wilhelm, Geerlings (Hg. u. Übers.), Didache Zwölf-Apostel-Lehre / Traditio Apostolica Apostolische Überlieferung (Fontes Christiani 1), Freiburg, 1991, 143-313.

   α) Євхологіони:
Parenti, Stefano/Velkovska, Elena (Hg.), L’Euchologio Barberini gr. 336, Roma 22000.
Літургікон, Рим 1942.
Прийдіте поклонімся, Львів 1998.
Да свьятить ся Імя Твоє. Молитвословець для молодіжи, Жовква 1911.
Служебник для україн. євангельських громад Авґcбургського Віросповідання (Головні богослуження), Станіславів 1933.
Thöle, Reinhard/Rudeyko, Vasyl (Hg.), Молитвослов / Gebetbuch. Lutherische Gottesdienste in der byzantinisch-slawischen Tradition, Darmstadt 2006.
Молитвы и песнопения православного молитвослова (для мирян) с переводом на русский язык, объяснениями и примечаниями /Сост. Николай Нахимов/, Санкт-Петерсбургъ 1912.
Дмитриевский Алексей, Описание литургическихъ рукописей, хранящихся в библиотекахъ Православного Востока, Т. 1. Киевъ 1895. Т. 2. 1901. Т. 3 [1, ч. 2]. Петроградъ 1917. = Dmitrievskij, Alexey (Hg.), Opisanie Liturgitseskich Rukopisej I-III, Hildesheim (Nachdruck)1965.

   β) Часослови:
Black, Matthew (Hg.), A Christian Palestinian Syriac Horolohion, Cambridge 1954.
Maclean, Arthur John (Übers.), East Syrian Daily Offices, London 1894.
Часословъ Эфиопской Церкви (Тураевъ, Б. А. изд. и пер.) Санкт-Петербургъ 1897.
Conybear, Fredrick Cornwallis (Übers.), Rituale Armenorum Being the Administration of the Sacraments and the Breviary Rites of the Armenian Church Together with the Greek Rites of Baptism and Epiphany, Oxford 1905.
Mateos, Juan (Hg.), Un Horologion inédit de Saint-Sabas, Le Codex sinaїtique grec 863 (IXe siècle). In: Melanges Eugene Tisserant Vol. III, Citta del Vaticano 1964, 47-76.

   γ) Типікони:
Arranz, Miguel (Hg.), Le Typicon du Monastère di Saint-Sauveur à Messine. Codex Messinensis Gr. 115 A. D. 1131. Introduction, texte critique et notes (OCA 185), Rom 1969.
Mateos, Juan (Hg.), Le Typicon de la Grande Église. Ms. Sainte-Croix no 40, Xesiècle. Introduction, Texte critique, Traduction et Notes (OCA 165 u.166), Rom 1962 u. 1963.
Petras, David M., The Typikon of the Patriarch Alexis the Studite: Novgorod-St Sophia 1136 (Exceptra ex dissertatione ad doctoratum, PIO), Cleveland 1991; Пентковский, Алексей (Hg.), Типикон патриарха Алексия Студита в Византии и на Руси, Москва 2001.
Miller, Timothy (Übers.), Stoudios: Rule of the Monastery of St. John Stoudios in Constantinople. In: Thomas, John/Hero, Angela Constantinides (Hg.), Byzantine Monastic Foundation Documents: A Complete Translation of the Surviving Founders’ Typika and Testaments, Washington D.C. 2000, 81-97.
Miller, Timothy (Übers.), Theodore Studites: Testament of Theodore the Studite for the Monastery of St. John Stoudios in Constantinople. In: Thomas John, Hero Angela Constantinides, (Hg.), Byzantine Monastic Foundation Documents: A Complete Translation of the Surviving Founders’ Typika and Testaments, Washington D.C. 2000, 65-80.
Дольницький, Ісидор,Типік Української Католицької Церкви, Рим 1992.
Дмитриевский, Алексей, Богослуженіе страстной и пасхальной седмицъ во св. Іерусалимђ IX-X в., Казань 1894; Пападопуло-Карамевс, Афанасий, Ανάλεκτα Ίεροσολυμιτικής σταχυολογίας, τ. β', Πετροπολις 1894.
Arranz, Miguel, Les grandes étapes de la Liturgie Byzantine: Palestine - Byzance - Russie. Essai d´apercu historique. In Liturgie de l´eglise particulière et liturgie de l´église universelle (BEL.S 7) Rom 1976, 43-72.
Arranz, Miguel, Parenti, Stefano, Liturgia Patristica Orientale. Tracce per uno studio sistematico. In: Quacquarelli, Antonio (Hg.), Complimenti Inter­disciplinari Di Patrologia, Rom 1989, 605-655.
Baumstark, Anton, Nocturna Laus. Typen frühchristlicher Vigilienfeier und ihr Fortleben vor allein im römischen und monastischen Ritus (LQF 32), Münster 1957.
Baumstark, Anton, Überlieferung und Bezeugung der diatheke tou kiriou hemon Iesou Christou. In: RQ 14 (1900), 1-45.
Bludau, Augustinus, Die Pilgerreise der Aeteria, Paderborn 1927.
Dennis, George T., Popular Religious Attitudes and Practices in Byzantium. In: Taft, Robert (Hg.), The Christian East. Its Institutions & its Thought. Papers of the International Scholary Congress for the 75th Anniversary of the Pontifical Oriental Institute. Rome, 30 May-5 June 1993, Roma 1996, 245-264.
Funk, Franz-Xaver, Das Testamentum unseres Herrn und die verwandten Schriften (Forschungen zur Christlichen Literatur- und Dogmengeschichte 2), Mainz 1901.
Funk, Franz-Xaver, Die apostolischen Konstitutionen. Eine literar-historische Untersuchung, Rottenburg 1891.
Jeffery, Peter, The Sunday Office of Seventh-Century Jerusalem in the Georgian Chantbook (Iadgary): A Preliminary Report. In: StLi 21/1 (1991), 52-75.
Jungmann, Josef-Andreas, Die Stellung Christi im liturgischen Gebet, Münster 1925.
Mateos, Juan, L´office monastique à la fin du IVe siècle: Antioche, Palestine, Cappadoce. In: OrChr 47 (1963), 53-88.
Mateos, Juan, L´office paroissial du matin et du soir dans le rite chaldéen. In: MD 64 (1960), 65-89.
Mateos, Juan, La psalmodie variable dans le rite byzantin. In: Acta philosophica et theologica 2, Societas Academica Dacoromana, Rom 1964, 327-339.
Mateos, Juan, The Origins of the Divine Office. In: Worship 41(1967), 477-485.
Petrides, Stavros, Le Monastère des Spoudaei à Jerusaleme et le Spoudaei de Constantinople. In: EOr 4 (1900/1), 225-231.
Phillips, L. Edward, Daily prayers in the Apostolic Tradition of Hyppolytus. In: JThS 40 (1984), 389-400.
Pitra, Johann Baptist (Hg.), Juris ecclesiae graecorum historia et monumenta I, Roma 1864-68.
Pleithner, Franz-Xaver, Aelteste Geschichte des Breviergebetes oder Entwicklung des kirchlichen Stundengebetes bis in das fünfte Jahrhundert, Kempten 1887.
Regnault, Lucien, Immerwährendes Gebet bei den Vätern, Köln 1993.
Schmemann, Alexandr, Introduction to Liturgical Theology, Crestwood 1996.
Strunk, Oliver, The Byzantine Office at Hagia Sophia. In: DOP 9-10 (1955-1956), 179-181.
Taft, Robert F., Beyond East and West. Problems in Liturgical Understanding, Washington 1984.
Taft, Robert F., Mount Athos: A Late Chapter in the History of the Byzantine Rite. In: DOP 42 (1988), 179-194.
Taft, Robert F., The Byzantine Office in the Prayerbook of New Skete: Evaluation of a Proposed Reform. In: OCP 48 (1982), 336-370.

Арранц, Михаил, История византийского типикона «Око церковное», Ст-Петербург 2003.
Арранц, Михаил, Как молились Богу древние византийцы. Суточный круг богослужения по древним спискам византийского евхология, Ленинград 1979.
Балашов, Николай, На пути к литургическому возрождению, Москва 2000.
Головацький, Родіон, Пояснення богослужень, Львів 1998.
Горский Александр, Невоструев Капитон, Описание славянских рукописей Московской Синодальной библиотеки, Москва 1855.
Дмитриевский, Алексей, Богослужение в русской церкви в XVI веке. Часть первая. Службы круга седмичного и годичного и чинопоследования таинств, Казань 1884.
Дмитриевский, Алексей, Кто виноват? (К вопросу о причинахь разнообразия богослужебныхь чиновь и последований в нашихь старинныхь церковно-богослужебныхь книгахь). In: Руководство для сельскихъ пастырей 49 (1885), 409-450.
Красносельцевъ, Николай, Сведения о некоторьіх литургических рукописях Ватиканской библиотеки, Казань 1885.
Мансветовъ, Иван, Митрополить Киприань в его литургической деятель­ности, Москва 1882.
Мансветовъ, Иван, Церковный уставъ (типик) его образование и судьба въ греческой и русской церкви, Москва 1885.
Никольский, Константин, Пособие к изучению устава богослужения Православной Церкви, Санкт -Петербургъ 61900.
Пентковский, Алексей, Студийский устав и уставы студийской традиции. In: ЖМП №5 (2001), 77-78.
Скабаллановичъ, Михаилъ, Толковый Типиконъ: Объяснительное изложение Типикона с историческимъ введениемъ, Киевъ, 1910. Вып. 1; 1913. Вып. 2; 1915. Вып. 3.

Вимоги до семінаря:
Кожен студент повинен підготувати 2 доповіді по 20 хв. щодо одного  із джерел ранньохристиянської літургії.
Доповідь повинна обов’язково містити:
а) повну бібліографію щодо цього джерела: критичне видання (якщо є), перевидання, переклади іншими мовами (якщо є), допоміжна література.
б) історія документа (2-3 хв);
в) зміст (2-3 хв);
г) висновки щодо літургійних даних документу (15 хв).
На один із документів письмова робота обсягом 10 ст. оформлена за вимогами правильника УКУ
Оцінювання:
20% = перша доповідь
20% = друга доповідь
10% = активність під час дискусії
50% = письмова робота

Немає коментарів:

Дописати коментар