середу, 5 лютого 2014 р.

ОКТОЇХ У ВІЗАНТІЙСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ



Октоїх у візантійській традиції
Богословська спадщина церков візантійської традиції збережена передусім у її літургійному житті. Об’явлене у євангелії і пережите досвідом церкви виливається у літургійній молитві як піснеспів віри. Він стає поживою для досвіду інших поколінь і для кращого засвоєння таїнств віри. Курс “Октоїх у візантійській традиції” має на меті ознайомити студента із історією та богослов’ям змінних текстів добового кола візантійської традиції. Зокрема курсом передбачено впровадження у термінологію жанрів піснетворчих текстів візантійської традиції а також у основні етапи її формування. Огляд піснетворців візантійської традиції та методологія коментування візантійської літургійної поезії також є інтегральними елементами курсу.

ЧАСОСЛОВ – ФЕНОМЕН ЩОДЕННОЇ МОЛИТВИ ХРИСТИЯН

Часослов – феномен християнської щоденної молитви

Добове коло богослужінь є основною молитвою церкви. У ній Христос поєднує в собі всю церковну спільноту, щоб разом співати Отцеві піснеспів, який він раз і назавжди приніс своїм Воплоченням, життям, хресною смертю і воскресінням. Курс передбачає ознайомлення з основними джерелами формування візантійського часослова та богословськими основами, котрі відіграли роль у творенні його літургійних форм. Значною частиною курсу буде читання та коментування джерельних матеріалів. Курс передбачено як сукупність інтерактивних занять, де основні доповіді готують студенти, їх презентації обговорюються на лекції і підсумовуються письмовою роботою у вигляді наукової статті.

БОГОСЛОВ'Я ТРЕБНИКА

СВЯТА ЄВХАРИСТІЯ

Змістовий модуль  1. Таїнство Євхаристії-Причастя у Святому Письмі й документах донікейської доби

Тема 1. Вступні поняття й методологічні зауваги.
Таїнство Причастя в історії спасіння: Причастя як Таїнство. Біблійно-літургійні тексти як основа віровчення. Принципи святоотцівської містагогії.

Тема 2. Старозавітні основи і прообрази таїнства Причастя.
Структура й значення Синайського союзуРоль Закону в Синайському союзіХарактеристики Нового союзу в пророцтвах Єремії й ЄзекиїлаТема Союзу у трапезній традіції Ізраїля. Духовна практика «благословень» у духовному житті ІзраїляЛітургійне значення «спомину» в духовному житті Ізраїля.Значення щоденних і святочних трапез у духовному житті Ізраїля

Тема 3. Тайна Вечеря у Новому Завіті.
Біблійне значення тіла, плоті, крові, хліба, вина, чашіНе тільки “це – тіло моє”, а “прийміть, їжте, це – тіло моє”“Це – тіло моє, яке є для вас”“Робіть це на мій спомин”. “Ця чаша – Новий завіт у моїй крові”. “Виливається”, а не “виллється”: відношення Тайної Вечері до Голготи. Новизна Тайної Вечері – в поєднанні трапезної форми з євангельським змістом. Антиномічні риси Євхаристії як дар і зобов’язання, діялог і матеріяльний засіб, повнота й очікування. Значення термінів «трапеза Господня» і «Ламання хліба». Євхаристія і розуміння Церкви як Тіла Христового. Євхаристія і моральне життя: практика в КоринтіДідахе як свідок апостольської практики.

Тема 4. Донікейська практика й розуміння таїнства Причастя.
Структура Євхаристійної зустрічі в ЮстинаПояснення Євхаристії у світлі воплочення ХристовогоТроїчна динаміка молитви, структура спільноти і освячення дарів у Юстина. Структура анафори в Іполита.Значення євхаристійного приношення в ІполитаЗначення епіклези в анафорі Іполита.

Змістовий модуль  2. Розвиток Св. Літургії у візантійській традиції

Тема 5. Розвиток Св. Літургії: початки візантійської традиції (4-е стол.).
Нові пастирські можливості: Єрусалим і Царгород. Вплив догматичних спорів на євхаристійні молитви.Криза стосовно частоти приймання таїнства Причастя. Традиційні й нові елементи про Євхаристію у Кирила Єрусалимського. Структура й розуміння євхаристійної відправи за Золотоустого. Питання авторства анафор Золотоустого й Василія Великого. Структура й розуміння євхаристійної анафори Золотоустого.

Тема 6Розвиток Св. Літургії у візантійській традиції (5-14 стол.).
Сруктура Літургії за часів Максима ІсповідникаВоплочення й споглядання у богословській системі Максима Ісповідника. Євхаристійна літургія як участь в есхатологічному бенкеті. Обставини й мета появи літургійного коментаря св. Германа. Літургійний коментар св. Германа як синтез попередніх традицій коментарів. Літургійний символізм коментаря св. Германа. Значення коментаря св. Германа для сьогодення. Структура Літургії за часів Кавасили. Інтеграція схоластики й патристики в поясненні Святої Літургії. Микола Кавасила і спір про епіклезу. Подальший розвиток до XXІ ст. Передумови виникнення практики Причастя поза повною Літургією. Ранні форми Літургії передосвячених Дарів. Догматичні питання пов'язані з Літургією передосвячених Дарів. Нинішня практика Літургії передосвячених Дарів. 

Тема 7. Свята Літургія у Київській Церкві.
XVII ст.: Берестейська унія і Літургія. Літургійні питання у полемічній літературі. Київські неунійні реформи і євхаристійне богослов’я. Євхаристія у рішеннях Замойського Собору 1720 р. Політичні й церковні обставини Києво-Галицької митрополії у 19-21 століттях. Обрядова практика у 19-21 століттях. Богословське розуміння Євхаристії в 19-21 століттях. Богословське вчення і літургійна практика Євхаристії у екуменічній перспективі.

Змістовий модуль  3. Догматичні питання й сучасна містагогія (пояснення) Святої Літургії

Тема 8. Догматичні, пастирські й екуменічні питання про Таїнство Євхаристії.
Євхаристійна пожива – правдиве Тіло і Кров ХристовіЄвхаристія і Присутність Христова. Євхаристійне приношення – взаємний дар. Таїнство Причастя – таїнство єдності церковної. Літургійні й святоотцівській висловлення про Євхаристійну переміну. Схоластичне вчення і середньовічні спори про Євхаристійну переміну. Сучасні напрямки думання про Євхаристійну переміну.

Тема 9. Сучасне римокатолицьке та протестантське євхаристійне богослов’я.
Сучасне євхаристійне богослов’я римо-католицькеСучасне євхаристійне богослов’я протестантське.

Тема 10. Сучасна Містагогія (пояснення) Святої Літургії.
Принципи творення сучасної містагогіїСучасна містагогія ПроскомидіїМістагогія Літургії слова. Містагогія Літургії Євхаристії.


Джерела
Література
Леонид Грихилес, Ветхозаветные прообразы евхаристии
свящ.Іван Січкарик, Біблійні Підстави Євхаристії
свящ.Роберт Тафт, Богословские построения IVв. в византийской анафоре св.Иоанна Златоуста
 
Хью Уайбру, Православная литургия
свящ.Николай Афанасьев, Трапеза Господня
свящ.Александр Шмеман, Евхаристия - Таинство Царства
Papàs Marco Mandalà, La protesi della liturgia nel rito bizantino-greco Roma 1935.
Barlea, Octavian, La Proscomide: l'offrande dans le rite byzantin son echo sur la communion, Roma 1964.
Bouyer L., Theology and Spirituality of the Eucharistic Prayer
Robert Taft S. J. The Evolution of the Byzantine “Divine Liturgy”//Orientalia Christiana Periodica XLIII, Roma 1977, p. 8-30
Mateos J. La célébration de la parole dans la liturgie byzantine // OCA 191. Rome, 1971.
Taft R.F. The Great Entrance. A History of the Transfer of Gifts and other Preanaphoral Rites of the Liturgy of St. John Chrysostom. [A History of the Liturgy of St. John Chrysostom, vol. II]. Roma, 1975. (Orientalia Christiana Analecta; 200).
Robert F. Taft, Stefano Parenti, Il Grande Ingresso. Edizione italiana rivista, ampliata e aggiornata (Άνάλεκτα Κρυπτοφέρρης 10), Grottaferrata 2014.
Карабинов И.А. Евхаристическая молитва (Анафора). Опыт историко-литургического анализа. - 1908
Taft R.F. The Diptychs. [A History of the Liturgy of St. John Chrysostom, vol. IV]. Roma, 1991. (Orientalia Christiana Analecta; 238).
Taft R.F. The Precommunion Rites. [A History of the Liturgy of St. John Chrysostom, vol. V]. Roma, 2000. (Orientalia Christiana Analecta; 261).
Taft R.F. The Communion, Thanksgiving, and Concluding Rites. [A History of the Liturgy of St. John Chrysostom, vol. VI]. Roma, 2008. (Orientalia Christiana Analecta; 281).
Taft, The Epiclesis Question 
R.Barrett, ‘Let Us Put Away All Earthly Care’: Mysticism and the Cherubikon of the Byzantine Rite
Wagner G. Der Ursprung der Chrysostomusliturgie, Aschendorf 1973. (Вагнер Г. Происхождение литургии Иоанна Златоуста. Париж: Литургика, 1995.)

СВЯТІ ТАЇНСТВА

Святі Таїнства
Викладач – д-р східних церковних наук, кандидат історичних наук - Петро Сабат, УКУ (ЛДС), ВІФБС,
м. Львів, вул. Хуторівка 35 (каб. 315); е-пошта: рetro_sabat@yahoo.it; тел. 240 99 44 (внутр. 3338)

1. АНОТАЦІЯ
Курс Святі Таїнства займає важливе місце серед літургійних предметів та богословських дисциплін, оскільки розглядає Cвяті Таїнства, які є важливими чиниками на шляху духовного росту церковної спільноти взагалі і кожного християнина зокрема.
Курс представлятиме основи богословські та історичні виникнення Святих Таїнств. Під Таїнствами у курсі розуміються найважливіші моменти богослужбового життя Церкви (поза хронологічними циклами), які становлять не тільки моменти зустрічі Бога й людини, але й найглибшого їхнього взаємного проникнення та обожнення людини. За схоластичним визначенням число Св. Таїнств становить сім, однак за святоотцівською традицією багато більше реалій церковного богослужбового життя називаються Таїнствами. Через Святі Таїнства Бог дарує людині благодать.
Даний курс розглядатиме такі Святі Таїнства, як Хрещення, Миропомазання, (Євхаристію,) Покаяння, Єлеопомазання, Подружжя й Священство під такими пятьма вимірами: біблійним, історичним, догматичним, канонічним та пасторальним. Така послідовність в представленні Святих Таїнств у даному курсі дозволить сформувати їх розуміння на основі вікового церковного досвіду, включаючи сучасну практику й дискусії.

2. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ'ЯЗКИ
Висвітлення даного предмету здійснюватиметься на основі всестороннього ознайомлення з патристичними, культурологічними та історичними джерелами. Ставитиметься великий акцент на взаємовідношенні з біблійними та літургійними дослідженнями. Проводитиметься паралель з догматичними дисциплінами в особливий спосіб з христологією, пневматологією, еклезіологією та богослов’ям обожествлення, оскільки у Св. Таїнствах людині дано досвідчити все те, що вона пізнає у віровченні Церкви: життя в Христі, дію Святого Духа, та посередницьку роль церковної спільноти.

3. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

3.1. МЕТА ДИСЦИПЛІНИ
Метою викладання навчальної дисципліни “Святі Таїнства” є дати можливість студентам глибше пізнати історію та богослов’я Святих Таїнств, які є органічно пов’язані з богослужбово-таїнственним життям Церкви. Метою даної дисципліни є також заохотити студентів запам’ятати структури Св. Таїнств (УГКЦ), щоб вони могли критично й творчо підходити до їх догматичних та душпастирських питань.

      3.2. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
1)  Сформувати у студентів візію, щодо Святих Таїнств згідно науки Церкви;
2)  Виробити у студентів вміння аналізувати біблійні й святоотцівські тексти про Святі Таїнства;
3)  Привчити студентів користуватись церковними документами, які говорять про Святі Таїнства;
4) Навчити студентів інтерпретувати богослужбові тексти Св. Таїнств, розглядаючи їх у глобальному сотеріологічному контексті;
5)  Допомогти студентам знаходити і давати відповіді на сучасні догматичні дискусії й пасторальні проблеми, які існують у Церкві, щодо Святих Таїнств.

3.3. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

      Студент повинен знати:
1)       основні богословські джерела (біблійні, отцівські, історичні) стосовно Святих Таїнств;
2)       найважливіші теми сучасних дискусій про Святі Таїнства;
3)       головні пасторальні проблеми у сфері богослужбово-таїнственного життя Церкви стосовно Святих Таїнств.

Студент повинен уміти:
1) дати визначення наступних термінів: Таїнство, Містагогія, Миропомазання, Покаяння, Єлеопомазання, Подружжя, та інш.;
2) критично користуватися біблійними й патристичними джерелами, щоб пояснювати основну сотеріологічну суть Св. Таїнств;
3) бути чуйним до сучасної догматичної дискусії й пасторальної проблематики стосовно богослужбово-таїнственної практики Церкви, щодо Св. Таїнств.

Теми лекційні курсу
Вступ. Поняття таїнства в східно християнській богословській традиції.
Змістовий модуль I. Св. Таїнства християнського втаємничення.
Тема 1. Св. Таїнство Хрещення, Миропомазання (та Євхаристії): біблійні основи; історичний розвиток; догматичні, канонічні та душпастирські питання.
Змістовий модуль II. Св. Таїнства зцілення.
Тема 2. Св. Таїнство Покаяння: біблійні основи; історичний розвиток; догматичні, канонічні та душпастирські питання.
Тема 3. Св. Таїнство Єлеопомазання: біблійні основи; історичний розвиток; догматичні, канонічні та душпастирські питання.
Змістовий модуль III. Св. Таїнства служіння.
Тема 4. Св. Таїнство Подружжя: біблійні основи; історичний розвиток; догматичні, канонічні та душпастирські питання.
Тема 5. Св. Таїнство Священства: біблійні основи; історичний розвиток; догматичні, канонічні та душпастирські питання.
                Підсумування курсу. Висновки.

Основні джерела та література
Джерела
Катехизм Католицької Церкви. Львів 2002.
Катехизм УГКЦ: Христос – наша Пасха. Львів 2011.
Требник УГКЦ. Львів 2001.

                Література
Евдокимов Павел. Православие. Москва 2002.
Кунцлер Міхаель. Літургія Церкви. Львів 2001.
Нефедов Геннадий, протоиерей. Таинства и обряды православной Церкви. Москва 1995.
Шмеман Александр. За життя світу. Таїнства і Православ'я. Львів 2009.

Додаткові джерела та література
Загальні огляди про Св. Таїнства:
ІІ Ватиканський Собор. Sacrosanctum Concilium. Конституція про Св. Літургію // Документи Вселенського Собору Ватиканського II. Львів 1996.
Іларіон, Архієпископ Волоколамський (Алфеев). Таїнство віри: Вступ до православного богослів’я. Київ 2009.
Інструкція застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков. Львів 1998.
Канони партикулярного праваУГКЦ.  Спецвипуск «Благовісника Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви 2015 року». Березень 2015.
Катанский А. Л. Догматическое учение о семи церковных таинствах. Санкт-Петербург 1877.
Кодекс канонів Східних Церков, проголошений Іваном Павлом ІІ. Авторизований переклад / З латинської мови переклав Йосиф Кобів. Львів 1993 (репринт).
Мейендорф И. Византийское богословие: историческое направление и вероучение / перекл. з англ. Москва 2001.
Поспішил В. Східне католицьке церковне право: згідно з Кодексом канонів Східних Церков. Львів 1997.
Сліпий Й. Про Святі Тайни. (De Sacramentis) // Твори. Т. 6. Рим 1975.
Словник біблійного богослов’я. Рим - Львів 1992-1996.
Шевців Іван. Святі тайни і їх здійснювання в українському обряді. Мельбурн 1982.
C.Kucharek, The Sacramental Mysteries. A Byzantine Approach, Alleluia Press, 1992.
P. De Meester, Studi sui sacramenti, Roma 1947.

Безпосередні огляди конкретних Св. Таїнств:

Хрещення-Миропомазання:
Афанасьев Николай. Вступление в Церковь. Москва 2004.
Афанасьев Николай. Служение мирян в Церкви. Москва 1995.
Кавасила Микола. Життя в Христі. Львів 2005.
Станецький Христофор. Служіння Божого люду. Львів: ЛБА 1998.
Шмеман Александр, протоиерей. Водою и духом: о Таинстве крещения. Москва 2004.

Покаяння:
Дронов Михаил, протоиерей, Шмеман Александр, Протопресвитер. Таинство исповеди. Таинство причастия. Москва 1991. 
Феофан Затворник. О покаянии, исповеди, причащении Святых Христовых Таин и исправлении жизни. Москва 1998.
Шмеман Александр, протопресвитер. Исповедь и причастие (Доклад Св. Синоду Православной Церкви в Америке):

Єлеопомазання:
[Архангельский Михаил.] Что нужно знать о таинстве соборования. [Единецко-Бричанская епархия] 2004.
Венедикт (Алентов), иеромонах. К истории православного богослужения. Историко-литургическое и археологическое исследование о чине таинства елеосвящения. Киев 2004.
Мадр Филип. Бог зцілює сьогодні. Львів: Свічадо 2011.

Подружжя:
Мейендорф И. Брак в православии. Москва 2000.
Райя Джозеф. Вінчання. Християнське подружжя. Львів 2003.
Троицкий С. Християнская философия брака. Київ 1996.

Священства:
Антоній, митр. Сурожский. Пастирство. Москва 2004.
Каспер, кардинал Вальтер. Служитель радости. Священиче буття – священиче служіння. Львів 2009.
Константин (Зайцев), архимандрит. Пастирское богословие. Курс лекций, читанный в Свято-Троицкой Духовной Семинарии. Изд. Свет Православия 2002.
Сабат П. Історія та богослов’я акту визнання віри і присяги в чині рукоположення пресвітера УГКЦ //     Журнал з Еклезіології і Церковного права: metron.  Львів 2012, с. 113-126.                                         
Allen Joseph J. The Ministry of the Church. Image of Pastoral Care. Crestwood. New York 1986.

Теми семінарських занять курсу

Кожний студент приготовляє 3 семінарі протягом курсу. На кожний із трьох семінарів студент має бути готовим до його представлення в аудиторії. Після кожного семінару студент здає свій письмовий текст семінару викладачу.

Змістовий модуль I.

Семінарське заняття 1[2].
«Погляд на Св. Таїнства християнського втаємничення окремими церковними діячами»
Питання для обговорення:
1. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнств християнського втаємничення  митрополитом Петром Могилою
2. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнств християнського втаємничення  митрополитом Андреєм Шептицьким
3. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнств християнського втаємничення  патріархом Йосифом Сліпим

Рекомендована література до заняття:
1. Катехизис  Петра Могили. Київ-Париж 1996.
2. Требник. Київ 1646.
3. Требник. Львів 1925-1926.
4. Требник. Рим 1973.
Змістовий модуль II.

Семінарське заняття 2[3].

«Погляд на Св. Таїнство Єлеопомазання окремими церковними діячами»
Питання для обговорення:
1. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнства Єлеопомазання митрополитом Петром Могилою
2. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнства Єлеопомазання митрополитом Андреєм Шептицьким
3. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнства Єлеопомазання патріархом Йосифом Сліпим

Рекомендована література до заняття:
1. Катехизис  Петра Могили. Київ-Париж 1996.
2. Требник. Київ 1646.
3. Требник. Львів 1925-1926.
4. Требник. Рим 1973.

Змістовий модуль III.

Семінарське заняття 3[4].
«Погляд на Св. Таїнство Подружжя окремими церковними діячами»
Питання для обговорення:
1. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнства Подружжя митрополитом Петром Могилою
2. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнства Подружжя митрополитом Андреєм Шептицьким
3. Богословсько-пасторальне розуміння Св. Таїнства Подружжя патріархом Йосифом Сліпим

Рекомендована література до заняття:
1. Катехизис  Петра Могили. Київ-Париж 1996.
2. Требник. Київ 1646.
3. Требник. Львів 1925-1926.
4. Требник. Рим 1973.

Вимоги та умови до складання екзамену

Щоб скласти екзамен потрібно:
1) прослухати курс і не мати відсутності на заняттях (без поважних причин);
2) скласти на позитивні бали 3 змістові модулі та пройти індивідуальне опитування.
Для отримання максимально 100 балів із предмету студент повинен виконати змістовий модуль №1 на 13 балів (в якому потрібно виконати 2 поточні модулі:  один письмовий (7 балів) та один доповідно-дискусійний на семінарському занятті (6 балів)), змістовий модуль №2 на 13 балів (в якому потрібно виконати 2 поточні модулі:  один письмовий (7 балів) та один доповідно-дискусійний на семінарському занятті (7 балів)), змістовий модуль №3 на 13 балів (в якому потрібно виконати 2 поточні модулі:  один письмовий (7 балів) та один доповідно-дискусійний на семінарському занятті (6 балів)), пройти індивідуальне опитування на 10 балів та здати екзамен на 50 балів. Розподіл балів дивіться також у наступній таблиці.

Поточна праця та її оцінка

Інд.
опит.

Екза-
мен

Сума


Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3





10





50





100

ПМ - №1


ПМ - №2


ПМ - №1


ПМ - №2


ПМ - №1


ПМ - №2

      7
      6
      7
         7
        7
       6

Консультації для курсу
на вул. Хуторівка 35                              Вівторок 15: 00 – 17: 00  (або згідно з попередньою домовленістю)
                (каб. 315)





[1]Курс розраховано на 45 години і за робочою навчальною програмою передбачає екзамен.
[2]Розраховано провести 13 жовтня 2016 р. Б.
[3]Розраховано провести 10 листопада 2016 р. Б.
[4]Розраховано провести  8 грудня 2016 р. Б.