ПІСЛЯСЛОВО
з нагоди успення отця-архимандрита професора доктора Роберта Френсіса Тафта
(1932-2018)
Отець Роберт Тафт був вірним священиком і
відданим єзуїтом, який керувався твердою вірою і вкоріненою у молитві вірністю
своїй Церкві. Його любов до церкви була прямою, можливо, іноді й неделікатною,
та без будь-яких «але» і «якщо». Його принципом як священика і вченого було
"Служити Церкві тільки правдою, а особливо тоді, коли вона є незручною!"
о.Тафт
народився 9 січня 1932 року у м. Провіденс (Род Айленд), виростав же у не надто
віддаленому від нього м. Кренстоні. Він належав до далекої родини президента
Вільяма Тафта та сенатора штату Огайо Роберта А. Тафта.
о.
Роберт навчався у школі Християнського Братства. У 1949 році він вступив у
єзуїтську провінцію Нью-Інґланд у Шедовбрук м.Лонокс (штат Масачусетс). Там він
провів чотири роки у новіціаті і юніораті, відтак вступив у Бостонський коледж
у м.Вестон (штат Масачусетс), щоб розпочати філософські студії. По завершенні
навчання (B.A. 1955; M.A. 1956; Lic. Phil. 1956), його було відряджено у
Багдад, де він з 1956 до 1959 роки викладав англійську у єзуїтському коледжі. З
1957 по 1959 рік він був там директором вищої інтернатури (Senior Boarding School). Правдоподібно, з цього проведеного в Іраку часу у нього зародилась і
розвинулась любов до східного християнства. У 1959 році він повернувся у Сполучені Штати, де у 1960 році захистив
магістерську працю (M.A. 1961) з російської філології в університеті Фордам (Fordham University). Три наступних роки він присвятив вивченню богослов’я (Lic. Theol. 1964) у Бостонському
коледжі. Під час
богословських студій здійснилась одна із його мрій – він став вірним
греко-католицької церкви, а в 1963 році він отримав священичі рукоположення. Цьому
слідувала остання фаза єзуїтського виховання – терціат у бельгійському місті
Дронґен.
