Спецсемінар з написання курсових робіт: ЛІТУРГІКА

На семінарі розглядатимуться методологічні правила та етапи написання власного дослідницького проекту з літургіки. Передусім буде показано, які виклики постають перед студентом під час вибору теми, пошуку бібліографії і самого написання наукової роботи, відтак буде запропоновано деякі можливі рішення на ці виклики. Семінар допоможе кожному скористатися із власних попередніх знань про написання наукових робіт, систематизувати та удосконалити їх, роблячи таким чином більш ефективним та творчим процес написання наукового дослідження.

Тема 1: Чому важливо говорити про літургійну методологію та яка її особливість?
В. Рудейко, «Христос посеред нас»: Впровадження у літургійне богослов’я Церков візантійської традиції, Львів 2015, 38-56.
P.Bradshaw, Search for origins
Закони літургійного розвитку: Частина 1, Частина 2, Частина 3
А. Баумштарк, Порівняльна літургіка
Моделі літургійного богослов'я
Тема 2: Дослідницька робота: поняття, завдання, значення. Пошук та відсіювання інформації

Тема 3: Курсова робота: вимоги, методологія

Тема 4:  Проблеми вибору наукового апарату

Тема 5. Робота з керівником  та етапи реалізації наукового пошуку

Презентація I розділу. Обговорення та аналіз

Обговорення проблемних місць у їх роботах.

Презентація II розділу.

Дискусія щодо труднощів у написанні робіт.

Силабус курсу

Коптійська анафора Британського Музею (ч. 4)

(W. E. Crum, Coptic ostarca, London 1902, 2)

...нам, Господи Слове, що створив усе... що єсть в істині... що створив кожну людину на Твій образ через возлюбленого і святого Сина Ісуса Христа Господа нашого, первородного з усієї тварі, який є єдиносущний Тобі; що створив нас спадкоємцями цих благ Його чесною Кров’ю. Благодаримо Тебе недослідний, незбагненний, недомислимий, непомильний Боже вседержителю, бо до буття привів нас єси через єдинородного Сина Твого, що сам прийшов у світ на спасіння роду людського.

Тобі предстоять престоли і господьства, начала і сили, ангели і архангели. Тобі предстоять кругом многоокі херувими і серафими шестокрилі, двома крилами покривають лиця свої, бо бояться поглянути на лице Невидимого, а двома (покривають) ноги свої, боячись величчя Творця, а двома літають і кличуть один до одного неустанними голосами і невгомонним богослов’ям і устами немовкаючими, співаючи і мовлячи: Свят, свят, свят Господь Бог вседержитель, Ти, що був і є, і будеш.

Переклад за М.Марусин, Божественна Літургія, Рим 1992, 106

Анафора папірусу Дер-Белізе

(C.H.Roberts, B.Capelle, An early euchologion. Der Balizeh Papyrus enlarged and reedited, Louvain 1949, 22-30)

 «...Вчини ж, щоб народ Твій в благословенні чинив волю Твою, упалих воздвигни, заблуканих наверни, малодушних утіш.

Ти бо єси Сущий, понад усяку владу, і силу, і господьство, і всяке ім’я, що іменується не лише в цім віці, а й у грядущому (Еф. 1,21).

Тобі предстоять тисячі святих ангелів і незчисленні воїнства архангелів. Многоокі херувими предстоять Тобі. Тебе серафими окружають: шість крил в одного і шість крил у другого, і двома закривають лице, двома ж ноги, а двома літають. Всі вони повсякчас Тебе славлять. Отож з усіма, що блаженним кличуть Тебе, прийми славослов’я і нас, які кличемо Тобі: „Свят, свят, свят Господь Саваот, повне є небо і земля слави твоєї“.

Сповни ж нас славою тією, яка в Тебе є, й ізволь послати Духа Святого Твого на творіння ці: і створи хліб цей Тілом Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, а чашу Кров’ю Завіта самого Господа нашого і Бога і Спаса Ісуса Христа.

І як хліб цей розсіяний був на горах і холмах, і полях і сполучений стався одне тіло (тут одне нечітке слово), як вино це виточене із святої лози Давида і вода з ягнятка непорочного і змішана (тут одне нечітке слово) стали одним таїнством, так само ізбери вселенську церкву Ісуса Христа.

Сам бо Господь наш Ісус Христос в ніч, в яку себе віддав, прийняв хліб у святі свої руки, благодарив, благословив, освятив, переломив, дав своїм учням і апостолам, кажучи: „Прийміть, їжте з нього всі, це є Тіло моє, що за вас дається на відпущення гріхів".

Подібно, по вечері, прийняв чашу, благословив, пив і дав їм, кажучи: „Прийміть, пийте з неї, це є Кров моя, що за вас проливається на відпущення гріхів. Скільки разів будете споживати хліб цей і будете пити чашу цю, мою смерть возвіщайте, моє воскресіння сповідуйте, мою пам’ять творіть".

Смерть Твою звіщаємо, воскресіння Твоє сповідуємо і молимось (далі бракує).

... і дай нам рабам твоїм, щоб були в силі Святого Духа, на скріплення і умноження віри, в надії життя грядущого віку. Через Господа нашого Ісуса Христа, з яким слава Тобі, Отцю, зі Святим Духом на віки. Амінь».

Переклад за М.Марусин, Божественна Літургія, Рим 1992, 112-113 

Катедральний обряд у "Апостольському переданні" Іполита Римського