пʼятниця, 21 квітня 2017 р.

В УКУ відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання сучасного літургійного благочестя УГКЦ»

20 квітня 2017 року в Українському Католицькому Університеті відбулася науково-практична конференція на тему «Актуальні питання сучасного літургійного благочестя УГКЦ». Конференція організована Патріаршою літургійною комісією УГКЦ та Кафедрою літургійних наук Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету. Вона проводиться вже восьмий рік поспіль, щоразу у Світлий четвер, та розглядає різноманітні аспекти літургійного життя нашої Церкви.
Цьогорічна конференція була присвячена актуальним питанням літургійного благочестя УГКЦ передусім з  огляду на Синод Єпископів, який відбудеться у серпні цього року і головною темою якого буде обговорення молитовного життя Церкви. У конференції взяли участь літургісти, душпастирі, науковці з цікавими та ґрунтовними доповідями. 
На початку з привітальним словом до учасників звернувся голова Патріаршої літургійної комісії преосв. Венедикт. Він заохотив усіх, хто досліджує Літургію Церкви, не забувати про важливість звершувати літургійну молитву у простоті серця та вірності своєму служінню, а не просто залишатись на рівні наукових зацікавлень. 

Ієромонах Матей Гаврилів ЧСВВ виголосив захоплюючу доповідь про молитву Церкви та парлітургійні моління, наголошуючи на великій потребі уникати різноманітних «підробок» у літургійній молитві (новітніх паралітургійних богослужінь), які спотворюють оригінали літургійних текстів та молитов Церкви. Водночас він наголосив, що церква не відкидає повністю молитовних інтіїцій її вірних, бажаючи підносити їх рівень через ушляхетнення їх текстів і структур, наближаючи їх до літургії церкви.
Свящ. Василь Рудейко поділився своїми спостереженнями щодо дублювання літургійних структур, і навіть цілих богослужінь. Зокрема він наголосив на тому, що основним завданням літургійного оновлення, над яким мали б працювати як науковці так і душпастирі, є осмислення літургійної традиції та виокремлення у ній парохіяльного та монашого способів моління, які часто механічно поєднувались, створюючи складні до розуміння сучасні структури богослужінь. Максим Тимо розповів, що потрібно робити для літургійного просвітництва вірних та наголосив на важливості молитовного і благоговійного звершення літургійних служб. 


Особливо цікавою була доповідь свящ. Петра Рака, який поділився успіхами впровадження літургійних канонів Партикулярного права УГКЦ на прикладі своєї парафії. Основним чинником успіху у цій царині він назвав пояснення змін вірним і удоступлення їм текстів молитов. У свою чергу глава літургійної комісії львівської архиєпархії свящ. Володимир Стефанишин розповів, які служби звершуються у різних храмах Львова і наголосив на тому, що особливу увагу у літургійній царині слід уділити відродженню всецерковного звершення богослужінь добового кола, які церква доручає кожному священику як особливий молитовний скарб, яким він покликаний ділитись з вірними якнайчастіше. О. Лука Михайлович виголосив доповідь, яка висвітлювала перспективи розвитку літургійного співу в УГКЦ, наголосивши при цьому, що без справжнього життя в Христі ми не зможемо зрозуміти церковного співу. Також присутні мали нагоду почути науковця Олега Павлишина з доповіддю щодо питання синхронізації літургійного та астрономічного календаря та о. Андрія Микитюка, який поділився успіхами та завданнями у функціонуванні мобільного додатку «Дивенсвіт». Учасники активно приймали участь у дискусіях та обговореннях щодо висвітлених на конференції питань.


При завершенні конференції відбулась презентація монографії о. Василя Рудейка, завідувача кафедри літургійних наук УКУ, під назвою «Часослов двадцяти чотирьох часів». Історію виникнення цих молитовних текстів пов’язують із монастирями «неусипаючих» монахів, засновником яких вважають преп. Олександра Акиміта (†430 р). Ця літургійна пам’ятка є цінним джерелом духовості Східних Церков, з якої може живитись як особиста, так і спільнотна молитва сучасних християн. Придбати книжку можна у видавництві Українського Католицького Університету.

середа, 12 квітня 2017 р.

Конференція: Актуальні питання сучасного літургійного благочестя УГКЦ


Патріарша літургійна комісія УГКЦ
та
Кафедра літургійних наук ФБФ УКУ
запрошують на науково-практичну конференцію
Актуальні питання 
сучасного літургійного благочестя УГКЦ
яка відбудеться у Світлий Четвер 20 квітня 2017 року
у конференцзалі Філософсько-богословського факультету УКУ 
(м.Львів, вул. Хуторівка 35а)  
початок конференції о 10:00
у конференції візьмуть участь 

М. Гаврилів, Молитва церкви і її вірних: паралельні світи?

В.Рудейко, Дублювання літургійних структур і текстів.
М.Тимо, Літургійна катехиза і просвітництво в УГКЦ.
П.Рак, Успіхи впровадження літургійних канонів права УГКЦ на одній львівській парохії.
В.Стефанишин, Що служать в храмах Львова?
Л.Михайлович, Перспективи літургійного співу в УГКЦ?
О.Павлишин, Питання синхронізації літургійного та астрономічного календаря? 

понеділок, 26 грудня 2016 р.

Молитва перед їжею

“Про дівицтво” pseudo-Атаназія: після 9-го часу мовлять наступну молитву на ламання хліба: “Благодаримо Тебе, Отче наш, за святе Воскресіння Твоє, бо Ти явив його через Ісуса, Отрока Свого, і як цей хліб, розсіяний колись, тепер лежить на цій трапезі і, будучи зібраний, став єдиним, так хай буде зібрана Твоя Церква від країв землі в Твоє Царство, бо Твоя сила і слава на віки, амінь.” Далі слідує “Отче наш” і дається вказівка дівам не їсти разом з оглашенними. Майже буквальна подібність з текстом молитви “Дідахі”.

вівторок, 4 жовтня 2016 р.

Статус, богословське значення, та актуальність літургійних артикулів Берестейської унії 1596 р.

 ФБФ УКУ
Кафедра літургійних наук 
 запрошує на 
науковий семінар 

Статус, богословське значення, та актуальність літургійних артикулів  Берестейської унії 1596 р.



(Присвячений 420 – річчю Берестейської унії)

Доповідач: д-р східних церковних наук, к. і. н. Петро Сабат, доцент кафедри літургійних наук ФБФ УКУ.

Час проведення: 12 жовтня 2016 р. Б.
Місце проведення: ФБФ (Хуторівка, 35а), семінарська кімната 101.
Початок: 15.00 

пʼятниця, 16 вересня 2016 р.

Міжнародна науково-практична конференція: "Требник Київський 1646 р."

Філософсько-богословський факультет УКУ
Кафедра літургійних наук
запрошують на міжнародну конференцію

Требник Київський 1646 р., як відображення богослужбово-пасторальної реформи митрополита Петра Могили

яка відбудеться 23-го вересня 2016 року у приміщенні ФБФ УКУ 
(м.Львів, вул. Хуторівка 35а)

Програма конференції
8: 45 – 9: 00 Реєстрація учасників.
9: 00 – 9: 20 Відкриття конференції.
Молитва за український народ.
Привітальне слово до учасників конференції.

Перше пленарне засідання
Модератор д-р Петро Сабат
9: 20 – 9: 40 Д-р Тарас Шманько, Київський Требник 1646 року: Передумови і обставини створення.
9: 40 – 10: 00 Д-р Ігор Скочиляс, Сакраментологія, церковний контроль і православна конфесіоналізація: «Образы надписанiя, и вписанія въ Книги, якже должни сутъ Парохіалніи сщ҃енници кiйждо въ своей Церкви иміти» у Могилянському Требнику 1646 року.
10: 00 – 10: 20 D-r Alicja Nowak, Odnowa nauczycielskiej służby kapłana w świetle Trebnika i innych dzieł Piotra Mohyły.
10: 20 – 10: 45 Дискусія.
10: 45 – 11: 10 Перерва на каву/чай.

четвер, 21 квітня 2016 р.

Конференція "Октоїх як частина літургійної духовості Церкви"

У катехизмі нашої церкви, коли мова йде про тижневе коло богослужінь, зазначається зокрема й таке:
Традиція церковного співу на вісім гласів випливає з події Пасхи – «Восьмого дня».  Повне «восьмигласся» триває вісім тижнів.  Зібрані воєдино, моління восьми гласів складають книгу під назвою Октоїх.  … із гласів, наче зі щаблів, вибудовується «духовна драбина» між теперішнім часом і Днем Господнього Пришестя.  Щороку спорудження цієї «драбини» розпочинається в Томину неділю й завершується у Квітну. «Пасхальний час» тижневих кіл неначе «оперезує» історичний час і дає нам змогу сприймати все життя у світлі пасхальної радості.
Одним із основних завдань справжньої живої Церкви є удоступнювати вірним молитовні тексти не лише друкуючи їх як літургійною мовою так і перекладами. Проте надрукувати текст і подати його на вживання церковним спільнотам є лише половиною справи. Літургійний текст, для того, щоб бути живою молитвою Церкви, а не просто даниною традиції, потребує постійного переосмислення богословів, істориків, літургістів, фахівців душпастирських дисциплін.

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

Біркат га-мазон

Для пізнання Євхаристії молитва Біркат га-мазон заслуговує на особливу увагу. Найраніше засвідчення її тексту є раббінські писання II стол. по Хр., хоч в усному переданні вона, без сумніву, вживалась у подібній формі далеко раніше, отож також за часів Христа.

Батько: Благодарім Господа.
Всі: Хай буде благословенне ім'я Господнє від нині і до віку.
Батько: Із згодою присутніх (і вони дають знак згоди) будемо благословити Того, що з Його багатства ми споживали.
Всі: Благословенний хай буде Той, що з Його багатства ми споживали і з Його благості ми живемо.
Батько: Благословенний Ти, о Господи, Царю всесвіту, Ти годуєш увесь світ твоєю благістю, твоєю благодаттю, милосердям і милістю. Ти даєш поживу усякій плоті, бо Ти годуєш і підтримуєш усе живе і даєш поживу усім створінням.
  Благословенний, Ти, о Господи, Ти даєш поживу усім.
Благодаримо Тебе, о Господи наш Боже, бо Ти дав спадкоємство нашим батькам, добру і широку землю; благодаримо також за Твій союз, який Ти запечатав на нашій плоті, за Твій закон, якого Ти нас навчив, за життя, ласку і милість, якими Ти обдарував нас і за їжу, якою Ти постійно годуєш і підтримуєш нас кожного дня, у кожну пору, у кожну годину. За все це, о Господи, наш Боже, дякуємо Тобі і благословимо Ім'я Твоє. Хай Твоє Ім'я благословиться устами всього живого безперестанку і навіки.