Октоїх у
візантійській традиції
Богословська спадщина церков
візантійської традиції збережена передусім у її літургійному житті. Об’явлене у
євангелії і пережите досвідом церкви виливається у літургійній молитві як
піснеспів віри. Він стає поживою для досвіду інших поколінь і для кращого
засвоєння таїнств віри. Курс “Октоїх у візантійській традиції” має на меті
ознайомити студента із історією та богослов’ям змінних текстів добового кола
візантійської традиції. Зокрема курсом передбачено впровадження у термінологію
жанрів піснетворчих текстів візантійської традиції а також у основні етапи її
формування. Огляд піснетворців візантійської традиції та методологія
коментування візантійської літургійної поезії також є інтегральними елементами курсу.
План зустрічей:
1. Впровадження у проблематику дослідження візантійської
піснетворчості.
2. Основні етапи розвитку літургійних піснеспівів.
3. Лекціонарі, кондакарі та стихирарі — найдавніші збірники
літургійної поезії.
4. Основні центри візантійської літургійної поезії —
монастирі свв.Сави і Студитів.
5. Зародження восмигласся та тижневого кола богослужінь —
часослови монастиря св.Сави.
6. Поєднання кількох октоїхових циклів — Миколо-Казулянський
типікон та типікон монастиря Еверґетіс.
7. Репертуар сучасного октоїха та термінологія візантійської
літургійної поезії.
8. Давні слов’янські октоїхи. Приклад: Струмницький октоїх.
9. Перший друкований октоїх: Краків 1491.
10. Особливості могилянської, никонівської та унійної
редакцій октоїха.
11. Октоїх у ізборниках та молитвословах.
12. Богословські аспекти піснетворчості октоїха та
методологія їх дослідження.
Бібліографія: J.Tyciak, Theologie in Hymnen, Trier 1973.
Бібліографія: J.Tyciak, Theologie in Hymnen, Trier 1973.
13. Особливості музичної традиції восьмигласся.
14. Реформа або впрорядкування октоїхового репертуару.
15. Підсумкова зустріч.
Література
I. Джерела:
a) Джерела богослужбового життя ранньої Церкви:
Metzger, Marcel (Вид.), Les Constitutions apostoliques. Introduction, traduction et notes, Paris 1992
Röwekamp, Georg (Вид.), Egeria. Itinerarium. Reisebericht. Mit Auszügen aus Petrus Diaconus <De locis sanctis>. Die Heiligen Stätten (Fontes Christiani 20), Freiburg 1995.( Эгерия. Паломничество по Святым местам (Пер. И. В. Помяловского) // Православный палестинский сборник, Санкт-Петербург 1889. Т. 20, 103-172.)
Sperry-White, Grant (Пер.), The Testamentum Domini: A Text for Students, with Introduction, Translation, and Notes (Joint Liturgical Studies 19), Nottingham 1991.
Georg Schöllgen/Wilhelm, Geerlings (Вид.), Didache Zwölf-Apostel-Lehre / Traditio Apostolica Apostolische Überlieferung (Fontes Christiani 1), Freiburg, 1991, 143-313.
β) Часослови:
Black, Matthew (Hg.), A Christian Palestinian Syriac Horolohion, Cambridge 1954.
Mateos, Juan (Hg.), Un Horologion inédit de Saint-Sabas, Le Codex sinaїtique grec 863 (IXe siècle). In: Melanges Eugene Tisserant Vol. III, Citta del Vaticano 1964, 47-76.
γ) Типікони:
Arranz, Miguel (Hg.), Le Typicon du Monastère di Saint-Sauveur à Messine. Codex Messinensis Gr. 115 A. D. 1131. Introduction, texte critique et notes (OCA 185), Rom 1969.
Mateos, Juan (Hg.), Le Typicon de la Grande Église. Ms. Sainte-Croix no 40, Xesiècle. Introduction, Texte critique, Traduction et Notes (OCA 165 u.166), Rom 1962 u. 1963.
Дольницький, Ісидор,Типік Української Католицької Церкви, Рим 1992.
δ) Сучасні літургійні тексти:
Октоїх. Частина 1 та 2, Видавничий центр УПЦКП (Hg.), Київ 2006;
II. Література:
Арранц, Михаил, История византийского типикона «Око церковное», Ст-Петербург 2003. тут
Балашов, Николай, На пути к литургическому возрождению, Москва 2000.
Головацький, Родіон, Пояснення богослужень, Львів 1998.
Дмитриевский, Алексей, Богослужение в русской церкви в XVI веке. Часть первая. Службы круга седмичного и годичного и чинопоследования таинств, Казань 1884.
Кекелидзе Корнилий, Литургические грузинские памятники в отечественных книгохранилищах и их научное значение, Тифлис 1908.
Королевський, Кирило, Рим і обрядво-літургічні дискусії у патріаршій київській вселенській церкві між двома світовими війнами, Львів 2002.
Мансветовъ, Иван, Митрополить Киприань в его литургической деятельности, Москва 1882.
Мансветовъ, Иван, Церковный уставъ (типик) его образование и судьба въ греческой и русской церкви, Москва 1885.
Никольский, Константин, Пособие к изучению устава богослужения Православной Церкви, Санкт -Петербургъ 61900.
Пентковский, Алексей, Студийский устав и уставы студийской традиции. In: ЖМП №5 (2001), 77-78.
Федорів, Юрій, Пояснення церковних богослужень і святих тайн, Львів 1999, 67.
Arranz, Miguel, Les grandes étapes de la Liturgie Byzantine: Palestine - Byzance - Russie. Essai d´apercu historique. In Liturgie de l´eglise particulière et liturgie de l´église universelle (BEL.S 7) Rom 1976, 43-72.
Arranz, Miguel, Parenti, Stefano, Liturgia Patristica Orientale. Tracce per uno studio sistematico. In: Quacquarelli, Antonio (Hg.), Complimenti Interdisciplinari Di Patrologia, Rom 1989, 605-655.
Baumstark, Anton, Das Gesetz der Erhaltung des Alten in liturgisch hochwertiger Zeit. In: JLW 7 (1927), 1-23.
Bludau, Augustinus, Die Pilgerreise der Aeteria, Paderborn 1927.
Bouvy, Edmond, Poétes et melodés, Nimes 1886.
Floros, Constantin, Das Kontakion. In: DVfLG 34 (1960), 84-106.
Follieri, Enrica, L´innografia bizantina dal contacio al canone. In: Gattin G., (Hg.), Da Bizantino a San Marco, Venezia 1997, 1-32.
Grosdidier de Matons, José, Liturgie et hymnologie: Kontakion et Kanon. In: DOP 34-35 (1980-81), 31-43.
Handschin, Jaques, Das Zeremonialwerk Kaisers Konstantin und die sangbare Dichtung. Rektoratsprogramm der Unversität Basel für die Jahre 1940-1941, Basel 1942.
Hunger, Herbert, Romanos Melodos. Dichter, Prediger, Retor – und sein Publikum. In: JÖB 34 (1984), 15-42.
Jeffery, Peter, The Sunday Office of Seventh-Century Jerusalem in the Georgian Chantbook (Iadgary): A Preliminary Report. In: StLi 21/1 (1991), 52-75.
Jungmann, Josef-Andreas, Der liturgische Wochenzyklus. In: Ders., Liturgisches Erbe und pastorale Gegenwart, Innsbruck 1960, 332-365.
Kallis, Anastasios, Johannes von Damaskus. In: GK 2 (1984), 289-300.
Koder, Johannes, Romanos Melodos und sein Publikum. Überlegungen zur Beeinflussung des kirchlichen Auditoriums durch das Kontakion. In: AÖAW.PH 134 (1999), 63-94.
Lingas, Alexander, Sunday Matins in the Byzantine Cathedral Rite. Music and Liturgy. The Univeristy of British Columbia 1996 (maschinenschr. Dissertation).
Lingas, Alexander, The Liturgical Place of Kontakion in Constantinopel. In: Byzantinorossica 1 (1995), 50-57.
Ludger, Bernhard, Der Ausfall der 2. Ode im byzantinischen Neunodenkanon. In: Michels, Thomas (Hg.), Heuresis. FS für Andreas Rohracher, 25 Jahre Erzbischof von Salzburg, Salzburg 1969, 91-101.
Mateos, Juan, L´Office dominical de la Résurrection. In: Revue de Clergé Africain, Mai 1964, 263-288.
Mateos, Juan, La psalmodie variable dans le rite byzantin. In: Acta philosophica et theologica 2, Societas Academica Dacoromana, Rom 1964, 327-339.
Mateos, Juan, La vigile cathedrale chez Egérie. In: OCP 27 (1961), 281-312.
Mateos, Juan, Quelques problèmes de l´orthros byzantin. In: POC 11 (1961), 17-35; 201-220.
Palachkovsky, Vsevolod, Les 'Pneumatica' des Antiphones graduelles. In: Le Saint-Esprit dans la Liturgie. Conferences St. Serge xvi semaine d'etudes liturgique. Paris 1-4 Juillet 1969, Rome 1977, 141-148.
Petersen, William L., The Dependence of Romanos the Melodist upon the Syriac Ephrem: Its Importance for the Origin of the Kontakion. In: VigChr 39 (1985), 171-187.
Petrides, Stavros, Le Monastère des Spoudaei à Jerusaleme et le Spoudaei de Constantinople. In: EOr 4 (1900/1), 225-231.
Schkolnik, Irina, Alleluaria by Theodor the Studite and the Tradition of distributed Psalter in Byzantine Rite. In: Musica Antiqua Europe Orientalis Acta Musicologia, Bydgoszcz (1997), 77-87.
Schneider, Heinrich, Die biblischen Oden seit dem sechsten Jahrhundert. In: Bib. 30 (1949), 239-272.
Soyter, Gustav, Byzantinische Dichtung. Eine Auswahl aus gelehrter und volkstümlicher Dichtung vom 4. bis 15. Jahrhundert, griechisch und deutsch im Versmaß der Urtexte, Athen 1938.
Strunk, Oliver, The Antiphons of the Oktoechos. In: JAMS 13 (1960), 50-67.
Stuhlman, Byron David, The Morning Offices of the Byzantine Rite: Mateos Revisited. In: StLi 19/2 (1989), 162-78.
Taft, Robert F., Beyond East and West. Problems in Liturgical Understanding, Washington 1984.
Taft, Robert F., Mount Athos: A Late Chapter in the History of the Byzantine Rite. In: DOP 42 (1988), 179-194.
Taft, Robert F., The Byzantine Office in the Prayerbook of New Skete: Evaluation of a Proposed Reform. In: OCP 48 (1982), 336-370.
Weber, Konrad, Oktoechus-Forschungen I, Leipzig 1937.
Wellesz, Egon, Kontakion and Kanon. In: Atti del congress del musica sacra (1951), 131-133.
Winkler, Gabriele, The Armenian Night Office II: The Unit of Psalmody, Canticles, and Hymns with particular Emphasis on the Origins and early Evolution of Armenia´s Hymnography. In: Dies., Studies in Early Christian Liturgy and its Context (Variorum), Aldershot 1997, 471-551.
Література
I. Джерела:
a) Джерела богослужбового життя ранньої Церкви:
Metzger, Marcel (Вид.), Les Constitutions apostoliques. Introduction, traduction et notes, Paris 1992
Röwekamp, Georg (Вид.), Egeria. Itinerarium. Reisebericht. Mit Auszügen aus Petrus Diaconus <De locis sanctis>. Die Heiligen Stätten (Fontes Christiani 20), Freiburg 1995.( Эгерия. Паломничество по Святым местам (Пер. И. В. Помяловского) // Православный палестинский сборник, Санкт-Петербург 1889. Т. 20, 103-172.)
Sperry-White, Grant (Пер.), The Testamentum Domini: A Text for Students, with Introduction, Translation, and Notes (Joint Liturgical Studies 19), Nottingham 1991.
Georg Schöllgen/Wilhelm, Geerlings (Вид.), Didache Zwölf-Apostel-Lehre / Traditio Apostolica Apostolische Überlieferung (Fontes Christiani 1), Freiburg, 1991, 143-313.
β) Часослови:
Black, Matthew (Hg.), A Christian Palestinian Syriac Horolohion, Cambridge 1954.
Mateos, Juan (Hg.), Un Horologion inédit de Saint-Sabas, Le Codex sinaїtique grec 863 (IXe siècle). In: Melanges Eugene Tisserant Vol. III, Citta del Vaticano 1964, 47-76.
γ) Типікони:
Arranz, Miguel (Hg.), Le Typicon du Monastère di Saint-Sauveur à Messine. Codex Messinensis Gr. 115 A. D. 1131. Introduction, texte critique et notes (OCA 185), Rom 1969.
Mateos, Juan (Hg.), Le Typicon de la Grande Église. Ms. Sainte-Croix no 40, Xesiècle. Introduction, Texte critique, Traduction et Notes (OCA 165 u.166), Rom 1962 u. 1963.
Дольницький, Ісидор,Типік Української Католицької Церкви, Рим 1992.
δ) Сучасні літургійні тексти:
Октоїх. Частина 1 та 2, Видавничий центр УПЦКП (Hg.), Київ 2006;
II. Література:
Арранц, Михаил, История византийского типикона «Око церковное», Ст-Петербург 2003. тут
Балашов, Николай, На пути к литургическому возрождению, Москва 2000.
Головацький, Родіон, Пояснення богослужень, Львів 1998.
Дмитриевский, Алексей, Богослужение в русской церкви в XVI веке. Часть первая. Службы круга седмичного и годичного и чинопоследования таинств, Казань 1884.
Кекелидзе Корнилий, Литургические грузинские памятники в отечественных книгохранилищах и их научное значение, Тифлис 1908.
Королевський, Кирило, Рим і обрядво-літургічні дискусії у патріаршій київській вселенській церкві між двома світовими війнами, Львів 2002.
Мансветовъ, Иван, Митрополить Киприань в его литургической деятельности, Москва 1882.
Мансветовъ, Иван, Церковный уставъ (типик) его образование и судьба въ греческой и русской церкви, Москва 1885.
Никольский, Константин, Пособие к изучению устава богослужения Православной Церкви, Санкт -Петербургъ 61900.
Пентковский, Алексей, Студийский устав и уставы студийской традиции. In: ЖМП №5 (2001), 77-78.
Федорів, Юрій, Пояснення церковних богослужень і святих тайн, Львів 1999, 67.
Arranz, Miguel, Les grandes étapes de la Liturgie Byzantine: Palestine - Byzance - Russie. Essai d´apercu historique. In Liturgie de l´eglise particulière et liturgie de l´église universelle (BEL.S 7) Rom 1976, 43-72.
Arranz, Miguel, Parenti, Stefano, Liturgia Patristica Orientale. Tracce per uno studio sistematico. In: Quacquarelli, Antonio (Hg.), Complimenti Interdisciplinari Di Patrologia, Rom 1989, 605-655.
Baumstark, Anton, Das Gesetz der Erhaltung des Alten in liturgisch hochwertiger Zeit. In: JLW 7 (1927), 1-23.
Bludau, Augustinus, Die Pilgerreise der Aeteria, Paderborn 1927.
Bouvy, Edmond, Poétes et melodés, Nimes 1886.
Floros, Constantin, Das Kontakion. In: DVfLG 34 (1960), 84-106.
Follieri, Enrica, L´innografia bizantina dal contacio al canone. In: Gattin G., (Hg.), Da Bizantino a San Marco, Venezia 1997, 1-32.
Grosdidier de Matons, José, Liturgie et hymnologie: Kontakion et Kanon. In: DOP 34-35 (1980-81), 31-43.
Handschin, Jaques, Das Zeremonialwerk Kaisers Konstantin und die sangbare Dichtung. Rektoratsprogramm der Unversität Basel für die Jahre 1940-1941, Basel 1942.
Hunger, Herbert, Romanos Melodos. Dichter, Prediger, Retor – und sein Publikum. In: JÖB 34 (1984), 15-42.
Jeffery, Peter, The Sunday Office of Seventh-Century Jerusalem in the Georgian Chantbook (Iadgary): A Preliminary Report. In: StLi 21/1 (1991), 52-75.
Jungmann, Josef-Andreas, Der liturgische Wochenzyklus. In: Ders., Liturgisches Erbe und pastorale Gegenwart, Innsbruck 1960, 332-365.
Kallis, Anastasios, Johannes von Damaskus. In: GK 2 (1984), 289-300.
Koder, Johannes, Romanos Melodos und sein Publikum. Überlegungen zur Beeinflussung des kirchlichen Auditoriums durch das Kontakion. In: AÖAW.PH 134 (1999), 63-94.
Lingas, Alexander, Sunday Matins in the Byzantine Cathedral Rite. Music and Liturgy. The Univeristy of British Columbia 1996 (maschinenschr. Dissertation).
Lingas, Alexander, The Liturgical Place of Kontakion in Constantinopel. In: Byzantinorossica 1 (1995), 50-57.
Ludger, Bernhard, Der Ausfall der 2. Ode im byzantinischen Neunodenkanon. In: Michels, Thomas (Hg.), Heuresis. FS für Andreas Rohracher, 25 Jahre Erzbischof von Salzburg, Salzburg 1969, 91-101.
Mateos, Juan, L´Office dominical de la Résurrection. In: Revue de Clergé Africain, Mai 1964, 263-288.
Mateos, Juan, La psalmodie variable dans le rite byzantin. In: Acta philosophica et theologica 2, Societas Academica Dacoromana, Rom 1964, 327-339.
Mateos, Juan, La vigile cathedrale chez Egérie. In: OCP 27 (1961), 281-312.
Mateos, Juan, Quelques problèmes de l´orthros byzantin. In: POC 11 (1961), 17-35; 201-220.
Palachkovsky, Vsevolod, Les 'Pneumatica' des Antiphones graduelles. In: Le Saint-Esprit dans la Liturgie. Conferences St. Serge xvi semaine d'etudes liturgique. Paris 1-4 Juillet 1969, Rome 1977, 141-148.
Petersen, William L., The Dependence of Romanos the Melodist upon the Syriac Ephrem: Its Importance for the Origin of the Kontakion. In: VigChr 39 (1985), 171-187.
Petrides, Stavros, Le Monastère des Spoudaei à Jerusaleme et le Spoudaei de Constantinople. In: EOr 4 (1900/1), 225-231.
Schkolnik, Irina, Alleluaria by Theodor the Studite and the Tradition of distributed Psalter in Byzantine Rite. In: Musica Antiqua Europe Orientalis Acta Musicologia, Bydgoszcz (1997), 77-87.
Schneider, Heinrich, Die biblischen Oden seit dem sechsten Jahrhundert. In: Bib. 30 (1949), 239-272.
Soyter, Gustav, Byzantinische Dichtung. Eine Auswahl aus gelehrter und volkstümlicher Dichtung vom 4. bis 15. Jahrhundert, griechisch und deutsch im Versmaß der Urtexte, Athen 1938.
Strunk, Oliver, The Antiphons of the Oktoechos. In: JAMS 13 (1960), 50-67.
Stuhlman, Byron David, The Morning Offices of the Byzantine Rite: Mateos Revisited. In: StLi 19/2 (1989), 162-78.
Taft, Robert F., Beyond East and West. Problems in Liturgical Understanding, Washington 1984.
Taft, Robert F., Mount Athos: A Late Chapter in the History of the Byzantine Rite. In: DOP 42 (1988), 179-194.
Taft, Robert F., The Byzantine Office in the Prayerbook of New Skete: Evaluation of a Proposed Reform. In: OCP 48 (1982), 336-370.
Weber, Konrad, Oktoechus-Forschungen I, Leipzig 1937.
Wellesz, Egon, Kontakion and Kanon. In: Atti del congress del musica sacra (1951), 131-133.
Winkler, Gabriele, The Armenian Night Office II: The Unit of Psalmody, Canticles, and Hymns with particular Emphasis on the Origins and early Evolution of Armenia´s Hymnography. In: Dies., Studies in Early Christian Liturgy and its Context (Variorum), Aldershot 1997, 471-551.
Немає коментарів:
Дописати коментар