ЧАСОСЛОВ – ФЕНОМЕН ЩОДЕННОЇ МОЛИТВИ ХРИСТИЯН

Часослов – феномен християнської щоденної молитви

Добове коло богослужінь є основною молитвою церкви. У ній Христос поєднує в собі всю церковну спільноту, щоб разом співати Отцеві піснеспів, який він раз і назавжди приніс своїм Воплоченням, життям, хресною смертю і воскресінням. Курс передбачає ознайомлення з основними джерелами формування візантійського часослова та богословськими основами, котрі відіграли роль у творенні його літургійних форм. Значною частиною курсу буде читання та коментування джерельних матеріалів. Курс передбачено як сукупність інтерактивних занять, де основні доповіді готують студенти, їх презентації обговорюються на лекції і підсумовуються письмовою роботою у вигляді наукової статті.

План лекцій:

Лекція 1 Вступ. Ознайомлення з тематикою. Феномен щоденної молитви.

Лекція 2 Біблійна та донікейська практика молитов часослова (приписи, богослов’я, молитви)

Лекція 3 Монаші щоденні правила (св. Василій, св. Йоан Золотоустий, Касіан, Правило Ангела, чин 12 псалмів)

Лекція 4 Часослови “неусипаючих”

Лекція 5 Катедральний часослов (єрусалимська, константинопільська традиція, інші традиції)

Лекція 6 Часослов(и) лаври св. Савви (грецькі, сирійська та грузинська версії)

Лекція 7 Часослови «студитської» традиції

Лекція 8 «Новосаваїтський синтез» (грецька, могилянська, синодальна традиції)

Лекція 9 Часослови східних невізантійських церков (східносирійська, західносирійська, вірменська, коптійська, етіопська)

Лекція 10 Часослови західних церков

Лекція 11 Реформи часослова у східній та західній традиціях

Лекція 12 Презентації проектів

Лекція 13 Презентації проектів

Лекція 14 Презентації проектів

Лекція 15 Підсумкова лекція

Література

Джерела

Часослови грецької церкви

Часослов лаври св.Сави (ІХст.) = Дмитриевский, А. “Что такое ‘κανών της ψαλμωδíας’” в Руководстве для сельских пастырей 38 (1889); Mateos, J.  “Un Horologion inédit de Saint-Sabas.  Le Codex sinaїtique grec 863 (IX siècle)” // Mélanges E. Tisserant, vol. III, 1, 47-76. ST 233. Vaticano: Typis polyglottis Vaticanis, 1964; Stefano Parenti, Un fascicolo ritrovato dell'orologion Sinai gr. 863 (IX secolo) // OCP 75(2009), 343-344.

M.Black, A Christian Palestinian Syriac Horologion: Berlin MS. Or. Oct 1019, Cambridge 1954

Тураев Б. А. Греческий Часослов в эфиопской транскрипции // Византийский временник. СПб., 1904. Т. 11. С. 385–389.

Часослов халдейської церкви 

J. Molitor, Chaldäisches Brevier. Ordinarium des ostsyrischen Stundengebets, Düsseldorf 1961.

Часослов вірменської церкви 

(древній) = F. C. Conybeare (Hrsg.), Rituale Armenorum being the administration of the Sacraments and the Breviary rites of the Armenian church, together with the Greek rites of Baptism and Epiphany. Edited from the oldest manuscripts by Frederick Cornwallis Conybeare and the East Syrian Epiphany rites translated by A.J. McLean, Oxford 1905.

(сучасний) = The Book of hours, or, The Order of common prayers of the Armenian Apostolic Orthodox Church : matins, prime, vespers and occasional offices. Evanston 1964.

Часослов етіопської церкви 

Часослов Эфиопской Церкви, in: Б. А. Тураев, изд. и пер. СПб., 1897. (Записки Императорской Академии наук, VIII серия; I: 7). 

Часослов коптійської церкви 

Agpeya

Дмитриевский, А.  Описание литургических рукописей,хранящихсявбиблиотекахПравославногоВостокаI-III, Киев, 1895

Дольницький, I., Типик церкви русско-католіческія, Львов, 1899

Додаткова література

Арранц М. Как молились Богу древние византийцы. Ленинградская Духовная Академия, 1979.

Галько, М. Духъ Вечерни, Утрени и Литургіи греко католицької Церкви. Львовъ, 1861.

Головацький Р. Пояснення богослужень: вечірня-повечір'я-північна-утреня, часи українського обряду. Рим: В-во оо.Василіян, 1979.

Дмитриевский, А.  “Богослужение в Русской Церкви за первые пять веков”.  В Православном Собеседнике, 1882.

Дмитриевский, А. Богослужение в Русской Церкви в XVI веке.  Казань 1884.

Дмитриевский, А.  Богослужение страстной и пасхальной седмицы во св. Иерусалиме IX-X в.  Казань, 1894.

Дмитриевский, А.  Древнейшие Патриаршие Типиконы: Святогробский Иерусалимский и Великой Константинопольской Церкви.  Киев, 1907.

Кекелидзе, Л.  Иерусалимский Канонарь VIIв.  Тифлис, 1912.

Корен, А. Литургические схемы общественного Богослужения: На правах рукописи.  Гроттаферрата, 1976.

Красносельцев, С.  Богослужение Иерусалимской Церкви в конце IV века.  Казань, 1888.

Мільницкій, І. Выклады о молитвослове іерейскомъ або руководство ко розумному и побожному читанію часовъ канонныхъ и инныхъ службъ церковныхъ.  Львовъ, 1887.

Мансветов, И.  О песненном последовании.  В Прибавлениях к Творениям Св. Отцов.  Москва, 1880.

Сарницкий, К. Выясненье псалмов и инших богослужебных песней, котри читаем в Часослове.  Львов: Накладом автора, 1888.

Скабалланович, М., Объяснение пасхальных часов. Проповеднический листок, 1915.

Скабалланович М. Толковый Типикон.Москва, 1995.

Швейгель, И.М. Учебные схемы Церковных Служб. Часть 5.  Рим, 1954.

Balfour, D.,  “La réforme de l’Horologion.” Irénikon 7(1930) 167-180.

Borgia, N.  Horolohion.  Diurno delle chiese di rito bizantino.  Orientalia Christiana 56=16/I, 152-254. Roma: PIO, 1929.

Botte, Cassien-B., La prière des heures (= Lex orandi 35* Paris 1963).

Bradshaw, Paul F., Daily Prayer in the Early Church : a Study of the Origin and Early Development of the Divine Office.  London : Alcuin Club SPCK, 1981.

Bradshaw, Paul F., The Search for the Origins of Christian Worship : Sources and Methods for the Study of Early Liturgy. 2nd ed.  Oxford ; New York ; Athens : Oxford University Press, 2002.

Casper, J., La prière des heures canoniales dans les rites orientaux, LMD 21 (1950) 82-109

Cuming, G., La base neotestamentaire de la prière commune, LMD 16 (1973) 19-40

Dalmais, I.-H., Le sens des heures dans les liturgies orientales, LMD 64 (196ο) 53-64

Dalmais, I.-H., Origine et constitution de l'office. LMD 21 (1950) 21-39

Franz, A., Die Tagzeitenliturgie der mailänder Kirche im 4. Jahrhundert, in: ALw 34 (1992), 23-83.

Froger, J., Les Origines de Prime (= Bibl. EL 19, Roma 1946)

Froger, J., Note pour rectifier l'interprétation de Cassien Inst. 3,4; 6 proposé dans Les Origines de Prime, ALW 2 (1952) 96-102

Gale J., "The Divine Office - Aid and Hinderance to Penthos", Studia Monastica xxvii 1985, 13 – 30.

Gamber, K.,  Sacrificium vespertinum: Lucernarium und eucharistisches Opfer am Abend und ihre Abhängigkeit von den Riten der Juden.  Studia patristica et liturgica, 12.  Regensburg, 1983.

Hadidian, D.Y., The Background and Origin of the Christian Hours of Prayer,  Theol. Studies 25 (1964) 59-69.

Hanssens, J.M., Aux origines de la prière liturgique. Nature et genèse de l'office des matines (= Analecta Gregoriana 57, Roma 1952)

Hanssens, J.M., Nature et genèse de matines. Gregorianum 34 (1953) 434-440

Harnoncourt, P., Theologische Grundlagen des Stundengebetes. In: Heiliger Dienst  41 (1987), 2-11

Hazelden Walker, J., Terce, Sext, and None: An Apostolic Custom? Studia.Patristica 5 (1962 = Texte und Untersuchungen 80) 206-212.

Heiming, O., Zum monastischen Offizium von Kassianus bis Kolumbanus, ALW 7 (1961) 89-156

Hollaard, A., Die Feier des Stundesgebetes und das Pascha-Mysterium. In: Klöckner, M., Rennings, H., Lebendiges Stundengebet, Freiburg-Basel-Wien, 1989, 140-147

Jeffery, P., The Sunday Office of Seventh-Century Jerusalem in the Georgian Chantbook (Iadgary): A Preliminary Report. In: Studia Liturgica 21/1 (1991), 52-75

Jeremias, J., Daily Prayer in the Life of Jesus and the Primitive Church, in: The Prayers of Jesus (= Studies in Biblical Theology, series 2, N 6, London 1974) cap, 2, pp. 66-81.

Jungmann, J.A., Christliches Beten (München 1969) = Histoire de la prière chrétienne (Paris 1972) = Christian Prayer through the Centuries (N.Y. 1978—senza le note).

Korolevskij, C.  “La codification de l’office byzantin.  Les essais dans le passé.”  OCP 19 (1953) 25-58.

Leroy, J.  “Le cursus canonique chez S. Théodore Studite”.  EL 68 (1954) 5-19.

Leroy, J.  “La réforme studite”.  In Il monachesimo orientale 181-214.  OCA 153. Roma: PIO, 1958.

Lutzka, C., Die kleinen Horen des byzantinischen Stundengebets und ihre geschichtliche Entwicklung, Würzburg, 1991

Mateos, J., The Origin of the Divine Office. In: Worship 41 (1967), 477-485

Mateos, J., The Morning and Evening Office. In: Worship 42 (1969), 31-47

Mateos, J., Quelques Aspects Théologiques de l´office du matin, in: Revue de Clergé Africain, Juli 1965, 335 – 349.

Mateos, J., Office de minuit et office du matin chez s. Athanase, OCP 28 (1962) 173 – 180

Mateos, J., La célébration de la Parole dans la Liturgie byzantine. Étude historique (OCA 191) Rom 1971.

Mateos, J., La vigile cathedrale chez Egérie, in: OCP 27 (1961) 281 – 312.

Mateos, J., L´invitatoire du nocturne chez les Syriens et les Maronites, in: OS 11 (1966) 353 – 366.

Mateos, J., Les matines chaldéennes, maronites et syriennes, in: OCP 26 (1960) 51 – 73.

Mateos, J., L´ office divine chez les chaldéens, in: J. Cassien, B. Botte (Hgg.), La prière des heures (Lex orandi 35) Paris 1963, 253 – 281.

Mateos, J., L´office paroissial du matin et du soir dans le rite chaldéen, in: La Maison - Dieu 64 (1960) 65 – 89.

Mateos, J., Lelya - Sapra. Essai d´interpretation des matines chaldeennes (OCA 156) Rom 1959.

Mateos, J., L´office monastique à la fin du Ive siècle: Antioche, Palestine, Cappadoce, in: OC 47 (1963) 53 – 88.

Mateos, J., Un office de minuit chez les Chaldéens? in: OCP 25 (1959) 101 – 113.

Mateos, J., Quelques problèmes de l´orthros byzantin, in: POC 11 (1961) 17 – 35, 201 – 220.

Mateos, J., Prières initiales fixes des offices Syrien, Maronite et Byzantine, in: OS 11 (1966) 489 – 498.

Mateos, J., La psalmodie variable dans le rite byzantin, in: Acta philosophica et theologica 2, Societas Academica Dacoromana, Rom 1964, 327 – 339.

Mateos, J., L´Office dominical de la Résurrection, in: Revue de Clergé Africain, Mai 1964, 263 – 288

Mensbrugghe van der, A., Prayer Time in Egyptian Monasticism, Studia Patristica 2/2 (1957 = Texte und Untersuchungen 64) 435-454.

Müller-Bardorff, J., Nächtlicher Gottesdienst im apostolischen Zeitalter, Theologische Literaturzeitung 81 (1956) 347-352.

Parenti, S.  “L’Ευχολóγιον τò μικρóν del 1931 e la riforma della Liturgia delle Ore a Grottaferrata.  Tentativi del passato, situazione attuale e nuove proposte,” in  Miscellanea di studi in onore di P. Marco Petta per il LXX compleanno (= Bollettino della Badia Greca di Grottaferrata n. s. 46 [1992] 281-318.

Raes, A., Les complies dans les rites orientaux, ОСP 17 (l95l) 133-145

Raes, A.  “Note sur les anciennes matines byzantines et arméniennes”.  OCP 19 (1953) 205-210.

Raya, J. Vinck, J. Byzantine daily worship : with byzantine breviary, the three liturgies, propers of the day and various offices. - Haifa : Alleluia Press, 1988.

Salmon, P., Les origines de la prière des heures d'après le témoignage de Tertullien et de Saint Cyprien, in: Mélanges offerts a Christine Mohrmann (Utrecht 1963) 202-210.

Stadlhuber, J., Das Stundengebet des Laien im christlichen Altertum, ZkTh 71 (1949) 129-183.

Storey, V. G., The Liturgy of the Hours: Cathedral vs. Monastery. Worship 50 (1976) 50-70 = J. Gallen (ed.), Christians et Prayer (= Liturgical Studies, N. Dame 1977) 61-82

Taft R., The Liturgy of the Hours East and West, Collegewille, 1993

Taft, R., The Bysantine Office in the Prayerbook of New Skete: Evaluation of a Proposed Reform. In: Orientalia Christiana Periodica 48 (1982), 336-370

Taft, R., "Evening Thanks". Toward a Theology of Vespers, Diakonia 13 (1978) 27-50

Vogüe de A., Monastic Life and Times of Prayer in Common // Power D.,(ed.) The Times of Celebration (Concillium 142 (2/1981), 72-77

Winkler, G., Das Offizium am Ende des 4. Jahrhunderts und das heutige chaldäische Offizium, ihre strukturellen Zusammenhänge, in: OKS 19 (1970) 289-311.

Winkler, G., Über die Kathedralvesper in den verschiedenen Riten Ostens und Westens. In: Archiv für die Liturgiewissenschaft 16 (1974), 53-102

Winkler, G.  The Armenean Night Office.  II: The Unit of Psalmody, Canticles, and Hymns with Particular Emphasis on the Origin and Early Evolution of Armenia’s Hymnography.  REA, 1983.

Zerfass, R., Die Schriftlesung im Kathedraloffizium Jerusalems, Münster Westfallen, 1968

Zerfass, R., Die Rolle der Lesung im Stundengebet, in: LJ 13 (1963), 159-167.