о. Василь Попелястий
Євхаристія є одним із найцінніших скарбів Церкви. З одного боку вона є джерелом, з якого Церква народжується та черпає свої сили, а з іншого – вершиною, до якої стремить усе життя церковної спільноти.[1] Саме тому Церква з великим трепетом та увагою ставиться до гідного, достойного та важного звершення цього святого таїнства, а також до збереження його відповідної матерії.
У цьому короткому огляді буде представлено основні аспекти та принципи, якими потрібно керуватись при виборі вина для гідного звершення Євхаристії, зокрема буде проаналізовано вимоги церковного і світського законодавства щодо вина, окреслено основні термінологічні нюанси та подано практичні рекомендації на прикладі напрацювань Літургійної комісії Львівської архиєпархії УГКЦ.
“Кодекс канонів Східних Церков” чітко та лаконічно підсумовує багатовікову практику та вчення Східних Католицьких Церков щодо матерії таїнства Євхаристії. Зокрема канон 706 встановлює, що “Священними дарами, які подаються в Божественній Літургії, є хліб, чисто пшеничний, свіжо спечений так, щоб не було ніякої небезпеки зіпсуття, і вино натуральне з виноградних грон, не зіпсуте.” Подібне формулювання вимог щодо літургійного вина є також і в латинському “Кодексі канонічного права”: “Вино повинне бути натуральним, виноградним і не прокислим” (канон 924 § 30).
“Кодекс канонів Східних Церков” чітко та лаконічно підсумовує багатовікову практику та вчення Східних Католицьких Церков щодо матерії таїнства Євхаристії. Зокрема канон 706 встановлює, що “Священними дарами, які подаються в Божественній Літургії, є хліб, чисто пшеничний, свіжо спечений так, щоб не було ніякої небезпеки зіпсуття, і вино натуральне з виноградних грон, не зіпсуте.” Подібне формулювання вимог щодо літургійного вина є також і в латинському “Кодексі канонічного права”: “Вино повинне бути натуральним, виноградним і не прокислим” (канон 924 § 30).
Однак, цікавою відмінністю між цими двома Кодексами, як зауважено в “Інструкції застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков”, є вимога канону 924 § 1 “Кодексу канонічного права” змішувати вино із невеликою кількістю води. Причиною такої відмінності є те, що не всі Східні Католицькі Церкви додають до євхаристійного вина воду, зокрема така практика відсутня у Вірменській Церкві.[2] Проте у практиці Української Греко-Католицької Церкви додавати «трохи води» до євхаристійного вина під час приготування дарів на проскомидії вимагає відповідна рубрика “Служебника”,[3] а також “Устав богослужень Вечірні, Утрені і Божественної Літургії”[4].
