о. Василь Попелястий
Євхаристія є одним із найцінніших скарбів Церкви. З одного боку вона є джерелом, з якого Церква народжується та черпає свої сили, а з іншого – вершиною, до якої стремить усе життя церковної спільноти.[1] Саме тому Церква з великим трепетом та увагою ставиться до гідного, достойного та важного звершення цього святого таїнства, а також до збереження його відповідної матерії.
У цьому короткому огляді буде представлено основні аспекти та принципи, якими потрібно керуватись при виборі вина для гідного звершення Євхаристії, зокрема буде проаналізовано вимоги церковного і світського законодавства щодо вина, окреслено основні термінологічні нюанси та подано практичні рекомендації на прикладі напрацювань Літургійної комісії Львівської архиєпархії УГКЦ.
“Кодекс канонів Східних Церков” чітко та лаконічно підсумовує багатовікову практику та вчення Східних Католицьких Церков щодо матерії таїнства Євхаристії. Зокрема канон 706 встановлює, що “Священними дарами, які подаються в Божественній Літургії, є хліб, чисто пшеничний, свіжо спечений так, щоб не було ніякої небезпеки зіпсуття, і вино натуральне з виноградних грон, не зіпсуте.” Подібне формулювання вимог щодо літургійного вина є також і в латинському “Кодексі канонічного права”: “Вино повинне бути натуральним, виноградним і не прокислим” (канон 924 § 30).
“Кодекс канонів Східних Церков” чітко та лаконічно підсумовує багатовікову практику та вчення Східних Католицьких Церков щодо матерії таїнства Євхаристії. Зокрема канон 706 встановлює, що “Священними дарами, які подаються в Божественній Літургії, є хліб, чисто пшеничний, свіжо спечений так, щоб не було ніякої небезпеки зіпсуття, і вино натуральне з виноградних грон, не зіпсуте.” Подібне формулювання вимог щодо літургійного вина є також і в латинському “Кодексі канонічного права”: “Вино повинне бути натуральним, виноградним і не прокислим” (канон 924 § 30).
Однак, цікавою відмінністю між цими двома Кодексами, як зауважено в “Інструкції застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков”, є вимога канону 924 § 1 “Кодексу канонічного права” змішувати вино із невеликою кількістю води. Причиною такої відмінності є те, що не всі Східні Католицькі Церкви додають до євхаристійного вина воду, зокрема така практика відсутня у Вірменській Церкві.[2] Проте у практиці Української Греко-Католицької Церкви додавати «трохи води» до євхаристійного вина під час приготування дарів на проскомидії вимагає відповідна рубрика “Служебника”,[3] а також “Устав богослужень Вечірні, Утрені і Божественної Літургії”[4].
Одним із останніх документів Римського Престолу щодо вжитку вина для Євхаристії є “Окружне послання до єпископів щодо хліба та вина для Євхаристії” Конгрегації божественного культу та дисципліни таїнств від 15 червня 2017 року.[5] Цей документ наголошує, що контроль над забезпеченням та дотриманням необхідної якості хліба та вина для Божественної Літургії, є одним із обов’язків єпископів. Цей контроль єпископи повинні здійснювати і щодо виробників цих дарів, а самі ці дари мають бути відповідно сертифіковані єпископом. Більше того, за дотримання якості відповідають також і настоятелі храмів. Саме тому єпископи мають нагадувати священикам про їхню відповідальність у збереженні необхідної якості хліба та вина.
Стверджуючи тяглість церковної традиції щодо вимог високої якості євхаристійного вина, “Окружне послання” цитує інший документ Конгрегації божественного культу та дисципліни таїнств, а саме Інструкцію “Redemptionis Sacramentum” (25 березня 2004 року): “Вино, яке вживається при служінні Святої Євхаристійної Жертви, має бути натуральне, виноградне, чисте, не ушкоджене й не підроблене, без домішок сторонніх речовин. […] Надзвичайно важливо стежити, щоб вино, призначене для Євхаристії, добре зберігалося й не скисло. Цілковито заборонено використовувати вино, чистота й походження якого сумнівні: Церква вимагає певності щодо умов, необхідних для чинності таїнств. Жоден привід не може бути використаний для того, аби вживати будь-який інший напій, який не є чинною матерією”[6].
Стверджуючи тяглість церковної традиції щодо вимог високої якості євхаристійного вина, “Окружне послання” цитує інший документ Конгрегації божественного культу та дисципліни таїнств, а саме Інструкцію “Redemptionis Sacramentum” (25 березня 2004 року): “Вино, яке вживається при служінні Святої Євхаристійної Жертви, має бути натуральне, виноградне, чисте, не ушкоджене й не підроблене, без домішок сторонніх речовин. […] Надзвичайно важливо стежити, щоб вино, призначене для Євхаристії, добре зберігалося й не скисло. Цілковито заборонено використовувати вино, чистота й походження якого сумнівні: Церква вимагає певності щодо умов, необхідних для чинності таїнств. Жоден привід не може бути використаний для того, аби вживати будь-який інший напій, який не є чинною матерією”[6].
У пункті 6 “Окружне послання” наголошує: “Виробники хліба й вина для богослуження мають усвідомлювати, що плоди їхньої праці призначені для Євхаристійної Жертви, а це вимагає від них [особливих] порядності, відповідальності та компетентності”[7]. Пункт 7 цього послання рекомендує призначити відповідального за якість вина на рівні єпископської конференції.
Ці ж вимоги є присутні і в “Загальних вказівках до Римського Місалу”. Зокрема у параграфі 322 стверджується, що “вино для євхаристійного святкування повинно бути з плодів виноградної лози (пор. Лк 22, 18), природне і чисте, тобто без домішок сторонніх речовин”[8]. У наступному 323 параграфі наголошується на необхідності збереження євхаристійного вина в ідеальному стані, щоб воно не перетворилось на оцет.[9]
Із вимогами обох Кодексів, як східного, так і західного, Римського Місалу, а також документів Конгрегації божественного культу, цілком співзвучне і Партикулярне Право УГКЦ, котре у каноні 89 § 3 говорить: “Для звершення Божественної Літургії належить використовувати природне чисте виноградне вино, без додатків. Вино повинне бути доброї якості, приємного запаху і смаку, не прокислим. Рекомендується, щоб це вино було червоного кольору”.
Із вимогами обох Кодексів, як східного, так і західного, Римського Місалу, а також документів Конгрегації божественного культу, цілком співзвучне і Партикулярне Право УГКЦ, котре у каноні 89 § 3 говорить: “Для звершення Божественної Літургії належить використовувати природне чисте виноградне вино, без додатків. Вино повинне бути доброї якості, приємного запаху і смаку, не прокислим. Рекомендується, щоб це вино було червоного кольору”.
Отже, відповідно до церковного права вино для звершення Божественної Літургії можна виготовляти виключно із винограду. Забороняється використовувати напої виготовлені із інших соків, окрім виноградного, а також напої виготовлені із виноградного соку із додатковими хімічними чи органічними речовинами для покращення смаку, кольору, запаху та зберігання. Вино повинне зазнати природнього процесу бродіння.
Слід зауважити, що з цими церковними вимогами співзвучне й українське законодавство. Зокрема, відповідно до Закону України “Про виноград та виноградне вино” прийнятого Верховною Радою України у 2005 році, вином вважається лише “алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового, ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового”[10]. Таким чином напої виготовлені з додаванням інших матеріалів не можуть маркуватись та вважатись вином в Україні.
Другого серпня 1922 Конгрегація віровчення визнала правомірним використання діоксиду сірки (сульфітів) у виготовленні вина.[11] Ця речовина є консервантом і зберігає вино від зіпсуття. Використовується у незначній кількості. Також діоксид сірки утворюється у вині природнім способом під час ферментації виноматеріалу. Українське законодавство, на відміну від країн ЄС та США, не зобов’язує виноробів вказувати наявність у вині штучно доданих сульфітів.
Другого серпня 1922 Конгрегація віровчення визнала правомірним використання діоксиду сірки (сульфітів) у виготовленні вина.[11] Ця речовина є консервантом і зберігає вино від зіпсуття. Використовується у незначній кількості. Також діоксид сірки утворюється у вині природнім способом під час ферментації виноматеріалу. Українське законодавство, на відміну від країн ЄС та США, не зобов’язує виноробів вказувати наявність у вині штучно доданих сульфітів.
Кодекси канонів і Східних, і Західної Церков не подають жодних вказівок щодо солодкості вина. Слід зауважити, що вина поділяються на дві великі підгрупи: столові, до яких належать сухі, напівсухі та напівсолодкі вина, а також кріплені, серед яких є міцні та десертні. За визначенням законодавства України: кріплене вино – це “вино, одержане в результаті повного або неповного збродження цукрів сусла шляхом припинення бродіння через додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового”[12].
Варто зауважити, що норма про додавання виноградного спирту впроваджена у закон відносно недавно, а саме 7 грудня 2017 року. Тому можна безпомилково узагальнити, що дуже важко буде знайти кріплене вино українського виробництва з додаванням власне виноградного етилового спирту, а не якогось іншого, наприклад дешевого кукурудзяного чи якогось іншого. А якщо й так, то таке вино повинно і відповідно коштувати. Саме тому відповідно до католицького законодавства таке популярне десертне вино, як Кагор, не може використовуватись для звершення Літургії, хоча воно й поширене у православній практиці.
Слід зауважити, що прийнятим способом збільшення вмісту природнього цукру у вині, котре використовується для Євхаристії, є додавання до сухого вина концентрату виноградного соку, який виготовляється методом зменшення кількості води у суслі та збільшення, таким чином, його концентрації і є природнім, натуральним матеріалом. Тобто робиться виноградний джем, який пізніше додають у виноматеріал, і таким чином у природній спосіб підвищують цукристість вина.
Варто пояснити деякі терміни, котрі можна побачити на етикетках:
Цукор – мається на увазі цукор, котрий природньо утворюється у ягодах винограду, а не доданий якийсь інший, наприклад із цукрових буряків.
“Сусло – свіжовіджатий сік, що одержують при подрібненні та пресуванні винограду чи мезги, призначений для виробництва виноматеріалів, бродіння якого здійснюється у місці переробки винограду”[13].
“Купаж – суміш у певному співвідношенні різних виноматеріалів”[14], тобто різних сортів винограду.
Мезга – розчавлена ягода винограду, включно із м'якоттю та шкіркою ягоди, що становлять основу виноматеріалу. Мезга пресується, після чого виходить сусло – свіжовіждатий виноградний сік.
“Виноматеріали виноградні – продукти первинної переробки винограду, призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції”[15].
Фактично, виноматеріал – це будь-яке вино, яке ще не розлите в пляшку або іншу тару.
Цукор – мається на увазі цукор, котрий природньо утворюється у ягодах винограду, а не доданий якийсь інший, наприклад із цукрових буряків.
“Сусло – свіжовіджатий сік, що одержують при подрібненні та пресуванні винограду чи мезги, призначений для виробництва виноматеріалів, бродіння якого здійснюється у місці переробки винограду”[13].
“Купаж – суміш у певному співвідношенні різних виноматеріалів”[14], тобто різних сортів винограду.
Мезга – розчавлена ягода винограду, включно із м'якоттю та шкіркою ягоди, що становлять основу виноматеріалу. Мезга пресується, після чого виходить сусло – свіжовіждатий виноградний сік.
“Виноматеріали виноградні – продукти первинної переробки винограду, призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції”[15].
Фактично, виноматеріал – це будь-яке вино, яке ще не розлите в пляшку або іншу тару.
Для звершення Божественної Літургії забороняється використовувати вино із явними ознаками зіпсуття, такими як втрата доброї якості, приємного смаку, властивого аромату, прокисле вино.
Під час виготовлення євхаристійного вина до виноматеріалу не можна також додатково додавати води. Так само при звершенні проскомидії і при додаванні теплоти до вина додається лише невелика кількість води, щоб усі властивості вина (смак, колір, запах) були збережені.
Літургійне вино, яке вживають для Божественної Літургії, має бути високої якості, тому потрібно дбати про належну якість самого виноматеріалу, тобто винограду, з якого він виробляється, а також про якісне обладнання і технологічний процес.
Для ілюстрації варто навести декілька прикладів із практики Римо-Католицької Церкви. Зокрема, Конференція єпископату Польщі (РКЦ) у документі «Вказівки щодо матерії Євхаристії» зобов’язує усіх священиків купувати літургійне вино лише у тих виробників і розповсюджувачів, котрі отримали відповідне церковне визнання (авторизацію), склавши відповідну присягу перед єпископом, що вино, котре вони пропонують, відповідає усім церковним вимогам. Більше того, на етикетці повинно бути вказано, що це вино призначене для звершення Божественної Літургії (Меси), що воно було виготовлене виноробом, котрий склав відповідну присягу перед єпископом, та якість цього вина відповідає вимогам цих «Вказівок»[16]. Авторизацію виробника чи розповсюджувача здійснює Комісія Божого культу та дисципліни таїнств єпископату Польщі[17]. Перелік ліцензованих фірм із вказаними термінами дії ліцензії та пропонованими назвами вин є подано на сайті цієї Комісії[18]. Тобто, священики на цих територіях не можуть просто піти у супермаркет і купити там вино для Служби Божої, хоча у магазинах є багато якісного вина, а вірогідність фальсифікату може бути досить малою.
Єпископська конференція Римо-Католицької Церкви в Україні пропонує дещо інший шлях. Вона не вказує конкретного виробника, чи переліку вин, але дає загальну вказівку: “При виборі вина для Меси перевагу слід надавати перевіреним, надійним виробникам; пріоритет повинен мати виробник, який виготовляє вино спеціально для використання його в Месі”. Однак, у своїх вимогах вона встановлює суворіші обмеження, дозволяючи використовувати для Євхаристії виключно сухе вино, і зазначає: “Вино має бути сортовим, а не купажним, тобто вино має бути виготовленим із одного сорту винограду і не змішаним із вином іншого сорту чи іншого року врожаю […] Настійливо рекомендується використовувати вино виключно у скляній тарі”.
Варто також згадати і про колір літургійного вина. Щодо цього питання, то обидва Кодекси, як Східного, так і Західного права, не подають жодних інструкцій. Проте канон 89 § 3 Партикулярного права УГКЦ рекомендує використовувати для Євхаристії червоне вино. Римо-Католицька Церква робить наголос винятково на якості вина, не надаючи особливої уваги його кольору, та дозволяє використовувати, як біле, так і червоне вино. Вино червоного кольору використовується переважно у практиці Православних Церков. Зокрема, вино виключно червоного кольору приписує використовувати “Настольная книга священнослужителя” для Російської Православної Церкви, але вимоги щодо якості євхаристійного вина у цій Церкві є співзвучними із католицькою практикою: вино має бути лише виноградним, а використання будь-яких інших виноградних соків – забороняється[19].
Новим етапом у забезпеченні Львівської архиєпархії вином для Божественної Літургії стало призначення 19 жовтня 2015 р. о. Володимира Стефанишина, Голови Літургійної комісії Львівської архиєпархії, відповідальним за вибір літургійного вина у Архиєпархії. Разом із ним цим питанням із цього часу займається Літургійна комісія.
Роботу було побудовано у двох напрямках: вивчення теоретичної бази та приготування відповідного документу, а також практичне забезпечення вина.
Результатом роботи у першому напрямку стало «Розпорядження щодо вибору вина для звершення Святої Літургії», видане Архиєпископом та Митрополитом Львівським Ігорем (Возьняком)[20]. Контроль над виконанням цього “Розпорядження” було доручено Літургійній комісії Львівської архиєпархії.
У практичній площині для вибору вина для Божественної Літургії та його виробника було вирішено надати перевагу вітчизняному виробнику. Окрім підтримки національного виробника, це дає можливість уникнути можливих труднощів із розмитненням вина, а також забезпечити стабільну ціну, уникаючи можливого коливання курсу валют.
Перевагу було надано закарпатському виноробному регіонові, так як він є найближчим до Львівської області, що також впливає і на зменшення витрат на транспортування. Окрім цього з виноробами цього регіону вже склалась ціла історія контактів як Курії, так і поодиноких священиків.
Важливими факторами при виборі були такі:
Достатня кількість власних виноградників для забезпечення якісної сировини. Дехто із виноробів закупляє сировину у третіх осіб, що унеможливлює достатній контроль її якості.
Відповідні технологічні можливості й потужності для виготовлення якісного вина, його зберігання та розливу.
Пряме постачання вина від виробника до Курії, що дозволяє уникнути можливих фальсифікацій через посередників.
Достатня кількість власних виноградників для забезпечення якісної сировини. Дехто із виноробів закупляє сировину у третіх осіб, що унеможливлює достатній контроль її якості.
Відповідні технологічні можливості й потужності для виготовлення якісного вина, його зберігання та розливу.
Пряме постачання вина від виробника до Курії, що дозволяє уникнути можливих фальсифікацій через посередників.
Зважаючи на вищенаведені чинники перевагу було надано великій виноробній компанії над дрібним приватним виробниками. Окрім того продукція офіційного виробника має акцизну марку та контролюється державою.
Слід зауважити ще два важливих аспекти, якими керувалася Комісія. Насамперед, винороб повинен письмово засвідчити, що він розуміє церковні вимоги щодо євхаристійного вина, а також, що вино, котре він пропонує, відповідає цим вимогам. Окрім того, зважаючи на реалії українського життя, а також важливість якості вина для важності таїнства Євхаристії, проводиться систематична перевірка цього вина у сертифікованих незалежних сомельє, тобто експертів з алкоголю.
Незважаючи на гарантії відповідності вина, яке пропонується для літургійних потреб Львівської архиєпархії, церковним вимогам, Літургійна комісія надалі продовжує систематичну працю над покращенням його якості. Одним із досягнень цієї праці є виготовлення виробником Шато Чизай ексклюзивного вина для Львівської Митрополії (Каберне Совіньйон, напівсолодке) із унікальною етикеткою, на котрій зазначено, що це вино є літургійним вином, котре відповідає вимогам ККСЦ та Партикулярного права УГКЦ.
Незважаючи на гарантії відповідності вина, яке пропонується для літургійних потреб Львівської архиєпархії, церковним вимогам, Літургійна комісія надалі продовжує систематичну працю над покращенням його якості. Одним із досягнень цієї праці є виготовлення виробником Шато Чизай ексклюзивного вина для Львівської Митрополії (Каберне Совіньйон, напівсолодке) із унікальною етикеткою, на котрій зазначено, що це вино є літургійним вином, котре відповідає вимогам ККСЦ та Партикулярного права УГКЦ.
Підсумовуючи все вищесказане, можна ствердити, що кожний священнослужитель, котрий звершує Божественну Літургію, є відповідальним за збереження та дотримання усіх вимог для її гідного та важного служіння. Тому для уникнення можливих небезпек та сумнівів щодо важності звершення таїнства Євхаристії вино для служіння Божественної Літургії варто купувати лише у ліцензованих церковною владою виробників та у визначених місцях продажу. Одним із таких місць є Курія Львівської архиєпархії.
[1] Пор. ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Церкву “Lumen gentium,” 11; Декрет про служіння і життя пресвітерів “Presbyterorum ordinis,” 5. Див. також Конституція про святу літургію “Sacrosanctum Concilium,” 6, 10, 47.
[2] Інструкція застосування літургійних приписів Кодексу Канонів Східних Церков (Львів: Свічадо, 1998), 67 (стор. 63).
[3] Священна і Божествення Літургія святого отця нашого Йоана Золотоустого і святого отця нашого Василія Великого (Львів: Місіонер, 2003), 14.
[4] Уставом богослужень Вечірні, Утрені і Божественної Літургії (Рим: Священна Конґреґація для Східної Церкви, 1958), 109 (стор. 55).
[5] Epistula ad Episcopos de pane et vino ad Eucharistiam destinatis. З українським перекладом цього документу можна ознайомитись за посиланням (http://catholicnews.org.ua/cirkulyar-kongregaciyi-bozhestvennogo-kultu-pro-ievharistiyni-hlib-i-vino-povniy-tekst).
[6] Epistula ad Episcopos de pane et vino ad Eucharistiam destinates, 3.
[7] Epistula ad Episcopos de pane et vino ad Eucharistiam destinates, 6.
[8] General Instruction of the Roman Missal (Third Typical Edition) 2002, § 322.
[9] General Instruction of the Roman Missal (Third Typical Edition) 2002, § 323.
[10] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.12.
[11] Leges Ecclesiae, т.1, X. Ochoa (ред.), Romae 1966, с. 492-493.
[12] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.22.
[13] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.11.
[14] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.30.
[15] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.14.
[16] “Wino mszalne wyprodukowane do celebracji Eucharystii przez zaprzysię onego winiarza zgodnie ze Wskazaniami KEP. Sprowadzający /Producent/ ...” (“Wskazania w sprawie materii Eucharystii,” 9). “Wskazania w sprawie materii Eucharystii” та “Zarządzenie do Wskazań w sprawie materii Eucharystii dotyczące rejestru producentów oraz dostawców chleba i wina mszalnego do celebracji Eucharystii.” Документи підготовлені Комісією Божого культу і дисципліни таїнств Єпископату Польщі (Komisja ds. Kultu Bożego i Dyscypliny Sakramentów Episkopatu Polski) та прийняті на 361 та 370 Пленарних зібраннях Конференції Єпископату Польщі у Варшаві 5-6 березня 2013 р. та 6-7 жовтня 2015 р відповідно.
[17] “Wskazania w sprawie materii Eucharystii,” 8.
[18] https://liturgia.episkopat.pl/kkbids/wykaz-win (09.06.2020).
[19] Настольная книги священнослужителя, http://azbyka.ru/otechnik/Pravoslavnoe_Bogosluzhenie/nastolnaja-kniga-svjashennosluzhitelja/3_5 (09.06.2020).
[20] https://www.ugccla.lviv.ua/doc/%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5-%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE.
[1] Пор. ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Церкву “Lumen gentium,” 11; Декрет про служіння і життя пресвітерів “Presbyterorum ordinis,” 5. Див. також Конституція про святу літургію “Sacrosanctum Concilium,” 6, 10, 47.
[2] Інструкція застосування літургійних приписів Кодексу Канонів Східних Церков (Львів: Свічадо, 1998), 67 (стор. 63).
[3] Священна і Божествення Літургія святого отця нашого Йоана Золотоустого і святого отця нашого Василія Великого (Львів: Місіонер, 2003), 14.
[4] Уставом богослужень Вечірні, Утрені і Божественної Літургії (Рим: Священна Конґреґація для Східної Церкви, 1958), 109 (стор. 55).
[5] Epistula ad Episcopos de pane et vino ad Eucharistiam destinatis. З українським перекладом цього документу можна ознайомитись за посиланням (http://catholicnews.org.ua/cirkulyar-kongregaciyi-bozhestvennogo-kultu-pro-ievharistiyni-hlib-i-vino-povniy-tekst).
[6] Epistula ad Episcopos de pane et vino ad Eucharistiam destinates, 3.
[7] Epistula ad Episcopos de pane et vino ad Eucharistiam destinates, 6.
[8] General Instruction of the Roman Missal (Third Typical Edition) 2002, § 322.
[9] General Instruction of the Roman Missal (Third Typical Edition) 2002, § 323.
[10] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.12.
[11] Leges Ecclesiae, т.1, X. Ochoa (ред.), Romae 1966, с. 492-493.
[12] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.22.
[13] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.11.
[14] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.30.
[15] Закон України «Про виноград та виноградне вино». Розділ І, Ст.1, п.14.
[16] “Wino mszalne wyprodukowane do celebracji Eucharystii przez zaprzysię onego winiarza zgodnie ze Wskazaniami KEP. Sprowadzający /Producent/ ...” (“Wskazania w sprawie materii Eucharystii,” 9). “Wskazania w sprawie materii Eucharystii” та “Zarządzenie do Wskazań w sprawie materii Eucharystii dotyczące rejestru producentów oraz dostawców chleba i wina mszalnego do celebracji Eucharystii.” Документи підготовлені Комісією Божого культу і дисципліни таїнств Єпископату Польщі (Komisja ds. Kultu Bożego i Dyscypliny Sakramentów Episkopatu Polski) та прийняті на 361 та 370 Пленарних зібраннях Конференції Єпископату Польщі у Варшаві 5-6 березня 2013 р. та 6-7 жовтня 2015 р відповідно.
[17] “Wskazania w sprawie materii Eucharystii,” 8.
[18] https://liturgia.episkopat.pl/kkbids/wykaz-win (09.06.2020).
[19] Настольная книги священнослужителя, http://azbyka.ru/otechnik/Pravoslavnoe_Bogosluzhenie/nastolnaja-kniga-svjashennosluzhitelja/3_5 (09.06.2020).
[20] https://www.ugccla.lviv.ua/doc/%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5-%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE.
Немає коментарів:
Дописати коментар