пʼятницю, 21 квітня 2017 р.

В УКУ відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання сучасного літургійного благочестя УГКЦ»

20 квітня 2017 року в Українському Католицькому Університеті відбулася науково-практична конференція на тему «Актуальні питання сучасного літургійного благочестя УГКЦ». Конференція організована Патріаршою літургійною комісією УГКЦ та Кафедрою літургійних наук Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету. Вона проводиться вже восьмий рік поспіль, щоразу у Світлий четвер, та розглядає різноманітні аспекти літургійного життя нашої Церкви.
Цьогорічна конференція була присвячена актуальним питанням літургійного благочестя УГКЦ передусім з  огляду на Синод Єпископів, який відбудеться у серпні цього року і головною темою якого буде обговорення молитовного життя Церкви. У конференції взяли участь літургісти, душпастирі, науковці з цікавими та ґрунтовними доповідями. 
На початку з привітальним словом до учасників звернувся голова Патріаршої літургійної комісії преосв. Венедикт. Він заохотив усіх, хто досліджує Літургію Церкви, не забувати про важливість звершувати літургійну молитву у простоті серця та вірності своєму служінню, а не просто залишатись на рівні наукових зацікавлень. 

Ієромонах Матей Гаврилів ЧСВВ виголосив захоплюючу доповідь про молитву Церкви та парлітургійні моління, наголошуючи на великій потребі уникати різноманітних «підробок» у літургійній молитві (новітніх паралітургійних богослужінь), які спотворюють оригінали літургійних текстів та молитов Церкви. Водночас він наголосив, що церква не відкидає повністю молитовних інтіїцій її вірних, бажаючи підносити їх рівень через ушляхетнення їх текстів і структур, наближаючи їх до літургії церкви.
Свящ. Василь Рудейко поділився своїми спостереженнями щодо дублювання літургійних структур, і навіть цілих богослужінь. Зокрема він наголосив на тому, що основним завданням літургійного оновлення, над яким мали б працювати як науковці так і душпастирі, є осмислення літургійної традиції та виокремлення у ній парохіяльного та монашого способів моління, які часто механічно поєднувались, створюючи складні до розуміння сучасні структури богослужінь. Максим Тимо розповів, що потрібно робити для літургійного просвітництва вірних та наголосив на важливості молитовного і благоговійного звершення літургійних служб. 


Особливо цікавою була доповідь свящ. Петра Рака, який поділився успіхами впровадження літургійних канонів Партикулярного права УГКЦ на прикладі своєї парафії. Основним чинником успіху у цій царині він назвав пояснення змін вірним і удоступлення їм текстів молитов. У свою чергу глава літургійної комісії львівської архиєпархії свящ. Володимир Стефанишин розповів, які служби звершуються у різних храмах Львова і наголосив на тому, що особливу увагу у літургійній царині слід уділити відродженню всецерковного звершення богослужінь добового кола, які церква доручає кожному священику як особливий молитовний скарб, яким він покликаний ділитись з вірними якнайчастіше. О. Лука Михайлович виголосив доповідь, яка висвітлювала перспективи розвитку літургійного співу в УГКЦ, наголосивши при цьому, що без справжнього життя в Христі ми не зможемо зрозуміти церковного співу. Також присутні мали нагоду почути науковця Олега Павлишина з доповіддю щодо питання синхронізації літургійного та астрономічного календаря та о. Андрія Микитюка, який поділився успіхами та завданнями у функціонуванні мобільного додатку «Дивенсвіт». Учасники активно приймали участь у дискусіях та обговореннях щодо висвітлених на конференції питань.


При завершенні конференції відбулась презентація монографії о. Василя Рудейка, завідувача кафедри літургійних наук УКУ, під назвою «Часослов двадцяти чотирьох часів». Історію виникнення цих молитовних текстів пов’язують із монастирями «неусипаючих» монахів, засновником яких вважають преп. Олександра Акиміта (†430 р). Ця літургійна пам’ятка є цінним джерелом духовості Східних Церков, з якої може живитись як особиста, так і спільнотна молитва сучасних християн. Придбати книжку можна у видавництві Українського Католицького Університету.

Немає коментарів:

Дописати коментар